нафтогазоносність

Район Апшеронського родовища представляє найбільш багатообіцяючі нафтогазові перспективи в межах мілководної перехідної зони Апшеронського архіпелагу на всіх потенційних рівнях пластів. Представлені у статті дослідження мають на меті виявити геологорозвідувальний потенціал території та пов’язані з цим нові можливості для бізнесу. Регіон охоплює глибини води від 10 до 20 метрів. Методологічно ми використали доступні нові сейсмічні дані, оцінили дані еталонних свердловин і врахували інші геологічні фактори в рамках програми Petrel.

Метою роботи є широко представити для наукової спільноти і детально проаналізувати будову та нафтогазоносність літосфери Буковини (східної частини Карпатського регіону України) за унікальними даними по регіональному профілю МВХ-СГТ РП-5 та по сусідніх регіональних профілях з залученням інших геолого-геофізичних даних.

Мета. Встановлення літофаціальної будови та реконструкція умов осадонагромадження відкладів ейфельського віку Білоліського блоку Переддобрудзького прогину в аспекті формування продуктивних горизонтів та локалізації перспективних об’єктів. Методика. Комплекс літологічних, палеоокеанографічних, літофізичних та геофізичних (ГДС) досліджень. Результати.

Мета. Метою дослідження є аналіз впливу Покутського глибинного розлому на тектоніку і нафтогазоносність південно-східної частини Українських Карпат. Методика. Полягає у детальному комплексному аналізі геолого-геофізичних матеріалів на цій ділянці.

Розглядаються питання пошуків родовищ нафти і газу граві-магніторозвідкою в Середньокурінській западині Азербайджану. Показано, що граві-магнітні аномалії, які асоціюються з покладом нафти і газу, утворюються завдяки зменшенню густини та магнітної сприйнятливості порід в області покладів і в субвертикальній зоні над і під покладом. Такі локальні мінімуми в Середньокурінській западині проявляються на фоні граві-магнітних максимумів.

Узагальнено дані з історії геологічного розвитку південно-східної ділянки зони зчленування Волино-Подільської плити і Передкарпатського прогину. Описано основні структурно-тектонічні елементи, які формувались на різних етапах розвитку цього району. Проаналізовано геодинамічні фактори утворення пасток вуглеводнів і виділено головні перспективні ділянки.

Статистичний аналіз даних про порушеність основних горизонтів земної кори в Дніпровсько-Донецькому авлакогені і даних про просторовий розподіл вуглеводнів (ВВ) дозволяє виділити ділянки підвищеної роздробленості найбільш сприятливі для пошуку ВВ.

Вивчено та проаналізовано показники геологічної будови та нафтогазоносності локальних об’єктів Бориславського нафтопромислового району. За допомогою методів математичної статистики (t-критерію Стьюдента) визначено ступінь їх впливу на характер нафтогазоносності структур. Встановлено, що структурний фактор і віддаль від осі локальної структури до глибинного розлому є визначальними при прогнозі нафтогазоносності локальних об’єктів нафтопромислового району.

Мета. Виявлення особливостей аномального магнітного поля над нафтогазоносними структурами Передкарпатського прогину та його взаємозв’язків із покладами нафти та газу. Методика. Вимірювання модуля повного вектора геомагнітного поля Т під час пішохідного магнітного знімання за системою геомагнітних профілів. Вимірювання магнітної сприйнятливості кернового матеріалу із пошуково-розвідувальних свердловин.