прийняття рішень

Ця стаття присвячена дослідженню ролі бізнес-аналітики в епоху великих даних (Big Data) та її впливу на прийняття рішень у сучасних організаціях. Проаналізовано основні тенденції використання великих даних у бізнес-середовищі, включаючи розвиток штучного інтелекту, машинного навчання, предиктивної аналітики та реальночасової обробки даних. Автори досліджують переваги використання аналітики великих даних, які полягають у персоналізації клієнтських пропозицій, покращенні управлінських процесів та підвищенні конкурентоспроможності організацій.

Стаття присвячена дослідженню переваг та недоліків застосування бізнес-аналітики в управлінні компаніями. Розглядається актуальність теми в контексті цифрової трансформації бізнесу та зростаючої ролі даних у прийнятті рішень. У роботі проаналізовано різні типи бізнес-аналітики: описову, діагностичну, прогнозну та прескриптивну, та їх вплив на ефективність управління. Досліджено ринок бізнес-аналітики, його поточний стан та перспективи розвитку.

Роль інформаційно-комунікаційного менеджменту в стратегічному управлінні організацією полягає в забезпеченні ефективного збору, аналізі та поширенні інформації для досягнення стратегічних цілей. Ця сфера управління відіграє критичну роль у формулюванні та реалізації стратегій, оскільки вона дає змогу керівництву організації мати доступ до важливих даних для прийняття обґрунтованих рішень. Інформаційно-комунікаційний менеджмент сприяє оптимізації процесів управління шляхом створення системи збору та обробки даних, яка допомагає в ідентифікації та вирішенні стратегічних проблем.

Розвиток дослідницької складової та компетенцій у підприємництві є особливо актуальним для реалізації та використання проєктів ДАО. Алгоритм створення і функціонування ДАО заснований на принципі інклюзивності. Відсутність ієрархії, заслужене лідерство, відповідальність за виконану роботу, колективне прийняття рішень, прозорість управління забезпечують максимальну залученість мотивованих учасників і справедливі можливості для розвитку. Активне впровадження ДАО в бізнес-діяльність пов’язане з ризиками недостатніх навичок і знань зацікавлених сторін.

Описано методології планування потреб у ресурсах. Проаналізовано програмні комплекси систем розподілу ресурсів і обґрунтовано потребу в розробленні своєї системи підтримки прийняття рішень. Проведено тестування прототипу СППР розподілу обмежених ресурсів, яка реалізує розроблені моделі та алгоритми.

Проаналізовано головні типи невизначеностей, які з’являються під час розв’язання задач сценарного планування. Запропоновано для подолання невизначе- ностей в задачах сценарного планування визначати інформаційні ситуації та відповідно до інформаційних ситуацій та типів невизначеності системно використовувати методи аналізу та прийняття рішень.

Досліджено когнітивні викривлення (ілюзії) та можливості використання впливу когнітивних та емоційних чинників на прийняття рішень різними суб’єктами ринку в умовах невизначеності. Висвітлено теоретичні засади ірраціональної поведінки економічних суб’єктів із урахуванням когнітивних або соціальних причин. Досліджено дві системи мислення. Виявлено чинники, що впливають на поведінку індивідуумів, та причини когнітивних викривлень, які можна враховувати під час формування економічних стимулів і навіть економічних процесів загалом.

Дослідження стосовно автономного інтелектуального агента нині на передньому краї упровадження рішень штучного інтелекту в усіх сферах економіки. Інтелектуальні автономні системи поєднують використання розпізнавання образів, міркувань, прийняття рішень, концептуальних методів і методів моделювання. Важливою частиною упровадження інтелектуального агента є пошук концептуалізації, яка підходить для поточної проблемної ситуації. Незважаючи на прогрес у розробленні автономних інтелектуальних агентів, люди набагато гнучкіші та креативніші у створенні правильних концептуалізацій.

Розглянуто напрямки реформування публічного управління під час війни, зокрема роль залучення громадськості та цифровізації послуг. Наведено особливості, обмеження та основні інструменти залучення громадян під час прийняття важливих рішень, досліджено зміни чинного законодавства, зумовлені військовою агресією росії, здійснено аналіз впливу цифровізації послуг у країнах ЄС у динаміці за п’ять років.

Із урахуванням розвитку технологічних інструментів проаналізовано інформаційні системи, які для комунікації із користувачем використовують онлайн-застосунки для обміну повідомленнями. Зазначено, що цей процес у розробленій системі підтримки прийняття рішень для обліку та опрацювання даних еколого-природничих спільнот раціональніше реалізовувати за допомогою чат-бота як програмованого застосунку, у якому використовується запропоно- ваний алгоритм взаємодії із користувачем. Інформацію бот надає у вигляді текстових або аудіоповідомлень.