Досліджено проблему меншості жінок у науці, акцентовано на впливі ґендерних
стереотипів на вибір професії, роду та виду діяльності. Наголошено, що жінки вкрай
рідко стають об’єктом спеціальних філософських досліджень.
Проаналізовано праці Аристотеля, його ідеї щодо організації полісу і його
громадян, висловлювання античних мислителів про жінок.
Визначено роль громадських організацій у формуванні ідеології модернізаціїукраїнського суспільства. Проаналізовано діяльність сучасних інститутів громадянсь-кого суспільства у контексті формування ідеології модернізації українського соціуму йвстановлено основні тенденції. Інститути громадянського суспільства беруть активнуучасть у формуванні державного курсу, націленого на вирішення актуальних проблемукраїнського соціуму.
Проаналізовано теоретико-методологічні основи становлення правової категорії “громадянське суспільство”. Громадянське суспільство як філософсько-правову категорію досліджено у двох вимірах: феноменальному (практичному) та абстрактно- понятійному. У феноменальному контексті категорія розглядається як явище, властиве сучасному соціуму, що являє собою живу субстанцію, яка за природою є флективною та перебуває у стані перманентного розвитку.
Подано характеристику громадських організацій, проаналізовано відповідність чинного національного законодавства про громадські організації Рекомендаціям Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо правового статусу неурядових організацій у Європі 2007 р. № СМ/Rec(2007)14, Фундаментальним принципам статусу неурядових організацій в Європі 2002 р. та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.
У статті авторка структурувала сучасні теоретичні підходи до розуміння громадянського суспільства та обґрунтувала необхідність активного залучення громадянського суспільства під час виконання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС.
Досліджено питання забезпечення базових засад громадянського суспільства у Конституції України. Запропоновано зафіксувати у першому розділі Основного Закону України базові гарантії функціонування громадянського суспільства та його взаємодії із державою, основою яких повинно стати положення про те, що держава покликана служити громадянському суспільству. Проаналізовано стан конституційно-правового забезпечення відносин у сфері взаємодії громадянського суспільства та держави.
Проаналізовано питання природи та змісту публічної влади, наукові підходи до розуміння цього поняття, з’ясовано структуру публічної влади, ознаки та основні форми реалізації. Зокрема звернено увагу на співвідношення суспільно-політичної, державної та публічної влади. Визначено спільні та відмінні риси, зокрема автор розглядає характер такої влади, суб’єктний склад та територію. Запропоновано авторське визначення поняття публічної влади.
Досліджено осмислення особливостей забезпечення реалізації принципу народного суверенітету органами публічної влади в умовах демократичної трансформації та становлення нового правопорядку, побудованого на цінностях сучасного конститу-ціоналізму. Проаналізовано особливості правосвідомості пострадянського періоду та досліджено окремі аспекти правового механізму забезпечення народного суверенітету.
Розглянуто проблематику функціонального призначення правової ідеології. Здійснено комплексний аналіз основних функцій цього важливого суспільного феномену. Визначено роль правової ідеології у формуванні громадянського суспільства та правової системи. З’ясовано, що функції правової ідеології здійснюють правовий вплив на суспільне життя за допомогою нормативних, моральних, психологічних чинників. Висвітлено роль правової ідеології у законотворчих, економічних, соціальних та культурних процесах. Виявлено її необхідність для розбудови незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.
Розглянуто основні теоретико-правові засади та передумови формування поняття громадянського суспільства в теоретико-правовій думці, сучасний стан взаємодії громадянського суспільства і публічної влади. Досліджено проблеми, які перешкоджають упровадженню та реалізації демократичних цінностей громадянського суспільства, та їх
вирішення, через розумний баланс інтересів органів публічної влади і громадянського суспільства в Україні.