У статті проаналізовано українські медичні терміни-композити з міжнародними компонентами дерм-, дерма-, дерм(о)-, дермат(о)- та українським відповідником на позначення соматичного поняття шкіра. Порушено проблему взаємозаміни таких лексем українськими відповідниками. Виявлено їхню продуктивність та мобільність.
У статті розглянуто деякі особливості процесу створення українсько-російсько-англійського термінологічного онлайн-словника «Суднові трубопровідні системи». Основну увагу приділено навчальній функції словника.
Проаналізовано принципи спрощення/ускладнення виознак1 (дефініцій). Викладено структуру виознак без родових понять, які є доступними для дітей дошкільного віку. Обґрунтовано принципи укладання тлумачного словника для дітей із різним ступенем пізнавального розвитку.
У статті розглянуто питання співвідношення понять симболу й міту. Основну увагу звернено на тлумачення симболу й міту різними філософами та мовознавцями, яке уможливлює виявляння особливостей цих термінів. Розглянуто експлікації та імплікації Фавста як міту й симболу у творі-першоджерелі К. Марло і в инших творах англійської фавстіяни. Виявлено взаємозв’язок термінів «симбол» і «міт» у проаналізованих творах англійської літератури кінця XVI – початку XXI ст.
Статтю присвячено узагальненню й інвентаризуванню досягнутих у рамках зіставного термінознавства теоретичних і практичних результатів. У статті уточнено об’єкт і предмет зіставного термінознавства; схарактеризовано його завдання і розділи; визначено аспекти, параметри та одиниці термінологічного зіставлення. А також зінвентаризовано й коротко проаналізовано наявні дисертаційні дослідження України в цій царині, визначено завдання для дальшого розвитку цієї науки.
Стаття розвиває попередні авторові розвідки про синтаксичні конструкції у фахових текстах. На базі визначень новітнього міжнародного стандарту ISO 5127:2017 показано особливості фахової мови проти загальновживаної та пов’язана з цим відмінність критеріїв оцінювання мовних явищ. Запропоновано українські відповідники до типових синтаксичних конструкцій, якими в англійськомовних і німецькомовних стандартах передають вимогу, заборону, рекомендацію, дозвіл, можливість чи здатність.
У статті розглянуто явище синонімії в терміносистемі гендерної лінгвістики. Констатовано наявність абсолютних і відносних синонімів, наведено їхні структурні моделі. Наголошено на тому, що на сучасному етапі розвитку терміносистеми синонімія відіграє позитивну роль, оскільки сприяє пошукові найоптимальніших номінацій, зокрема питомих відповідників запозичень, стимулюючи творення власної термінології. Окремо проаналізовано термінологічну варіантність, яка, на відміну від синонімії, не належить до системоформувальних відношень.
У статті розглянуто проблему становлення національної мовознавчої термінології, до якої був причетний Василь Сімович на початку ХХ сторіччя. Новий синтезований підручник науковця містив якісно новий тип вивчання мови. В. Сімович указав на теоретичні та практичні засади вивчання української мови, які послідовно втілив у своїх граматиках. Граматичні терміни вжито на основі опрацювання низки методичних тогочасних посібників, підручників з української мови.
У статті схарактеризовано українські народні ботанічні назви зі соматичними богословізмами в їхній структурі та специфіку використання їх крізь призму християнського світобачення, зокрема визначено ареал поширення зазначених одиниць і лексико-семантичні відношення між ними. Порівняльний аналіз таких терміноодиниць дає змогу окреслити статистику й питому вагу лексем із християнським компонентом у різних регіонах України, виявити їхню внутрішньосистемну омонімію.
У статті розглянуто терміни з компонентом покажчик у терміносистемі бібліотекознавства й бібліографознавства. Проаналізовано двокомпонентні, трикомпонентні й багатокомпонентні термінні сполуки, які містять компонент покажчик, зазначено походження слів, які поєднують із цим компонентом, погруповано їх за значенням, виокремлено тематичні та лексико-семантичні групи.