У статті зроблено спробу довести положення про те, що термінна синонімія, або варіянтність, не може слугувати ознакою зародження термінології, з огляду на це проаналізовано термінні варіянтні пари й ряди в царині комп’ютерної лінгвістики на підставі константности/змінности їхнього семного складу, а також подано морфологічні та інші лексичні характеристики термінних варіянтів цієї галузі знань.
Статтю присвячено вивченню термінів фармацевтичного товарознавства та фарма-коекономіки української фармацевтичної термінології. Терміни обидвох тематичних груп розглянуто з погляду їхніх структурних особливостей.
У статті досліджено важливі шляхи формування сучасної української фітомеліоративної термінології. Проаналізовано особливості термінологізування значень загальномовних одиниць. З’ясовано, що у процесі ретермінологізування відбувається незначне змінення вихідної семантики терміноодиниць інших галузей. Установлено, що термінологію фітомеліорації розбудовують більшою мірою ретермінологізуванням термінів інших наук і використанням загальнонаукових одиниць, меншою мірою – термінологізуванням загальновживаної питомої лексики.
У статті проаналізовано правописні проблеми прізвищ чужомовного походження і похідних від них термінів в українській мові. Запропоновано шляхи їхнього розв’язання.
Статтю присвячено актуальній проблемі українського термінознавства – особливостям функціювання віддієслівних прикметників на матеріалі сучасної комп’ютерної термінології (СКТ). Розглянуто структуру та способи творення віддієслівних прикметників на позначення активної та пасивної здатності об’єкта, тобто його здатності брати участь у процесі (активна здатність), бути підданим дії (пасивна здатність) або призначення виконувати дію. Актуальність дослідження полягає в потребі нормування та лексикографічної фіксації термінів-прикметників, що вказують на найменування процесових ознак.
Статтю присвячено аналізові процесу формування української електроенергетичної терміносистеми. Її завдання – створити періодизацію розвитку електроенергетичної термінології, виявити основні підходи до формування терміносистеми електроенергетики на різних етапах її становлення, визначити основні причини неоднорідності процесу формування електроенергетичної термінології.
У статті розглянуто українські медичні терміни-композити з міжнародними компонентами псих(о)-. Порушено проблему взаємозаміни таких лексем. Виявлено їхню продуктивність і словотвірну мобільність. Перспектива дослідження полягає в тому, що терміни зі соматичними компонентами потребують з’ясування їхньої продуктивності й мобільності.
Проаналізовано українську термінологію з галузі теорії пізнавальної діяльності в контексті рекомендацій до позначання дій, подій і наслідків подій, сформульованих у стандарті ДСТУ 3966. Для низки найпоширеніших термінів згаданої галузі сформульовано набори термінів (дієслів доконаного й недоконаного виду, віддієслівних іменників на позначення дії та події, також іменників на позначення наслідків події). Обґрунтовано доцільність пом’якшити вимогу стандарту щодо позначання події віддієслівними іменниками з суфіксом -ння, утвореними від дієслів доконаного виду.
У статті розглянуто розробляння нової редакції національного стандарту ДСТУ ISO 860 «Термінологічна робота. Гармонізування понять і термінів». Заналізовано зміни в міжнародному стандарті ISO 860:2007 і труднощі, які виникли під час його перекладу.
Сутність проблеми полягає в складності аналізу терміносистем великого обсягу, що містять сотні чи тисячі термінів. Щоб розв’язати цю проблему доцільно використати метод сітьового* аналізу, запропонований Е. Ф. Скороходьком. Метод передбачає подання терміносистеми у формі матриці, виокремивши початкові, похідні й кінцеві терміни, а також визначивши їхню продуктивність.