інформація

Метою цієї статті є систематизація й узагальнення відомостей щодо впливу ефекту «інформаційної бульбашки» на формування громадської думки в контексті телемарафону «Єдині новини». Аналіз ефекту «інформаційної бульбашки» в контексті телемарафону «Єдині новини» виявляє важливі аспекти впливу масмедіа на формування громадської думки в умовах війни. Телемарафон, будучи основним каналом комунікації для українців, здійснює значний вплив на сприйняття подій, однак, він також може сприяти розвитку інформаційних бар’єрів, які обмежують різноманітність поглядів.

Зростаюча складність кіберзагроз вимагає розробки ефективних методів виявлення та класифікації атак у мережевому трафіку. У даному дослідженні проаналізовано ефективність трьох популярних алгоритмів машинного навчання: Random Forest, який використовується для виявлення аномалій, Support Vector Machines (SVM), що виконує класифікацію кіберзагроз, та автоенкодерів, які застосовуються для попередньої обробки даних та глибокого аналізу трафіку.

Нами розглядається процес формотворення, що здійснюється засобами забезпечення відмінностей, через структуру, колір, фактуру і текстуру. Форма уявляється як структура елементів і співвідношень, ієрархічно розділених для встановлення сукупної єдності. Її три об'єктивні категорії: маса, текстура і колір. Вона матиме повніше і правильніше значення, якщо нами вона буде розумітися як якась "активна енергія". Форма стає для нас "нею"- енергією, що поєднує в одну цілісність складові її елементи; форму можна вважати "силовим полем", а не просто геометричним поняттям.

Розглянута структура індуктивної технології системних інформаційно-аналітичних досліджень з позицій інформаційно-логічних зв’язків її підсистем та блоків. Згідно з цим підходом описано увесь технологічний процес системних інформаційно-аналітичних досліджень інноваційного спрямування від постановки проблеми до ухвалення рішення стосовно вибору фінального результату.

Досліджено окремі аспекти використання інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій /“режим відеоконференції”/, програмних продуктів під час судового провадження, відповідні технічні та процесуальні механізми застосування, зберігання (архівування) доказової інформації, їх регулювання у вітчизняному законодавстві та законодавстві інших держав.

Повномасштабна війна з боку Росії проти України похитнула стабільність та мир у всьому світі. Щоденні руйнування інфраструктури внаслідок ворожих обстрілів, загибель військових та цивільних, ракетний терор та інші події на фронті несуть загрозу не лише Україні, а й всьому світові. Саме тому ця тема є в полі зору усіх якісних медіа як України, так і інших країн, а особливо США. Адже саме Америка є нашим головним партнером та активно допомагає у боротьбі з ворогом.

Проаналізовано ключові терміни, які стосуються управління знаннями та знаннєвого потенціалу. Зазначено групи внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на знаннєвий по- тенціал. Виокремлено фактори впливу на вибір електронних освітніх ресурсів. Схематично зображено взаємодію учасників освітнього процесу, зокрема в спільнотах електронного освітнього середовища. Подано перелік ймовірнісних правил відбору для вибору джерела та засвоєння знань. Запропоновано модель динаміки поширення знаннєвого потенціалу з урахуванням перетікання знань від джерела до агента.

Запропоновано системний підхід до аналізу психологічного сприйняття інформації на рівні людського інтуїтивного відчуття. Наведено найвдаліші, на думку авторів, методи та підходи до побудови інформаційних моделей чуттєвого сприйняття інформації та ідентифікації користувачів комп’ютера на основі рукомоторних реакцій. Такий системний підхід «від простого до складного, а від нього до узагальнення» дав змогу визначити особливості кожного із розглянутих методів, їх переваги та недоліки та вказати напрями доцільного використання.

У статті досліджено сучасні інформаційні технології в діяльності органів прокуратури. Зауважено, що характер та роль використання прокурором інформаційних технологій можуть прямо чи опосередковано впливати на прозорість прокурора; професіоналізм у виконанні функцій; забезпечення особистої безпеки; спілкування з суб’єктами правоохоронних органів; поліпшення документообігу; доступність даних та надійність обробки інформації; ефективність управлінських та процесуальних рішень.

У статті позначено необхідність об’єктивації категорії «інформація» та налагодження правової бази для її регулювання, розглянуті існуючі нормативно-правові акти, що регулюють інформацію. 

Відзначено необхідність розгляду як об’єкт цивільного права лише тієї інформації, що є результатом людської діяльності. 

Поставлено проблемне питання про віднесення інформації до об’єктів цивільного права, для відповіді на це питання проаналізовано ознаки об’єкта цивільного права, виведені вченими-цивілістами.