інформація

Нами розглядається процес формотворення, що здійснюється засобами забезпечення відмінностей, через структуру, колір, фактуру і текстуру. Форма уявляється як структура елементів і співвідношень, ієрархічно розділених для встановлення сукупної єдності. Її три об'єктивні категорії: маса, текстура і колір. Вона матиме повніше і правильніше значення, якщо нами вона буде розумітися як якась "активна енергія". Форма стає для нас "нею"- енергією, що поєднує в одну цілісність складові її елементи; форму можна вважати "силовим полем", а не просто геометричним поняттям.

Розглянута структура індуктивної технології системних інформаційно-аналітичних досліджень з позицій інформаційно-логічних зв’язків її підсистем та блоків. Згідно з цим підходом описано увесь технологічний процес системних інформаційно-аналітичних досліджень інноваційного спрямування від постановки проблеми до ухвалення рішення стосовно вибору фінального результату.

Досліджено окремі аспекти використання інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій /“режим відеоконференції”/, програмних продуктів під час судового провадження, відповідні технічні та процесуальні механізми застосування, зберігання (архівування) доказової інформації, їх регулювання у вітчизняному законодавстві та законодавстві інших держав.

Повномасштабна війна з боку Росії проти України похитнула стабільність та мир у всьому світі. Щоденні руйнування інфраструктури внаслідок ворожих обстрілів, загибель військових та цивільних, ракетний терор та інші події на фронті несуть загрозу не лише Україні, а й всьому світові. Саме тому ця тема є в полі зору усіх якісних медіа як України, так і інших країн, а особливо США. Адже саме Америка є нашим головним партнером та активно допомагає у боротьбі з ворогом.

Проаналізовано ключові терміни, які стосуються управління знаннями та знаннєвого потенціалу. Зазначено групи внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на знаннєвий по- тенціал. Виокремлено фактори впливу на вибір електронних освітніх ресурсів. Схематично зображено взаємодію учасників освітнього процесу, зокрема в спільнотах електронного освітнього середовища. Подано перелік ймовірнісних правил відбору для вибору джерела та засвоєння знань. Запропоновано модель динаміки поширення знаннєвого потенціалу з урахуванням перетікання знань від джерела до агента.

Запропоновано системний підхід до аналізу психологічного сприйняття інформації на рівні людського інтуїтивного відчуття. Наведено найвдаліші, на думку авторів, методи та підходи до побудови інформаційних моделей чуттєвого сприйняття інформації та ідентифікації користувачів комп’ютера на основі рукомоторних реакцій. Такий системний підхід «від простого до складного, а від нього до узагальнення» дав змогу визначити особливості кожного із розглянутих методів, їх переваги та недоліки та вказати напрями доцільного використання.

У статті досліджено сучасні інформаційні технології в діяльності органів прокуратури. Зауважено, що характер та роль використання прокурором інформаційних технологій можуть прямо чи опосередковано впливати на прозорість прокурора; професіоналізм у виконанні функцій; забезпечення особистої безпеки; спілкування з суб’єктами правоохоронних органів; поліпшення документообігу; доступність даних та надійність обробки інформації; ефективність управлінських та процесуальних рішень.

У статті позначено необхідність об’єктивації категорії «інформація» та налагодження правової бази для її регулювання, розглянуті існуючі нормативно-правові акти, що регулюють інформацію. 

Відзначено необхідність розгляду як об’єкт цивільного права лише тієї інформації, що є результатом людської діяльності. 

Поставлено проблемне питання про віднесення інформації до об’єктів цивільного права, для відповіді на це питання проаналізовано ознаки об’єкта цивільного права, виведені вченими-цивілістами. 

Розглянуто інформаційні жанри як майданчик для журналістських досліджень. Аналізується розвиток у сучасних соціально-економічних реаліях інформаційних жанрів. Висувається гіпотеза, що за умов капіталізації журналістики розширяються можливості інтерв’ю та його різновидів. Як інтерв’ю, так і репортаж у сучасних капіталізованих мас-медіа взаємодоповнюють одне одного, сприяють оптимізації подання контенту. Більш художньо довершеними є такі випадки медійної практики, коли в інтерв’ю не тільки вводиться репортажний елемент, а й сторонній, часом дуже суб’єктивний, стислий коментар.

Соціальна мережа Instagram вже давно вийшла за межі розважальної платформи, на якій можна ділитися лише світлинами і короткими підписами до них. Тепер це повноцінний ресурс для популяризації власного контенту і поширення його на інших соціальних платформах, зокрема у Facebook. Починаючи зі свого заснування у 2010 році і дотепер ця соціальна мережа регулярно оптимізує свої функції, чим спрощує роботу для користувачів. Сьогодні кожне популярне вітчизняне медіа, а також багато впливових осіб держави є зареєстрованими на вебресурсі Instagram, і активно налагоджують роботу тут.