досудове розслідування

Актуальним є дослідження проблемних аспектів трансформації матеріалів, отри-маних у ході оперативно-розшукової діяльності, у докази в кримінальному провадженні. Стаття висвітлює проблему забезпечення балансу між необхідністю ефективної протидії злочинності, особливо в умовах воєнного стану, та дотриманням фундаментальних прав і свобод людини. Розглянуто сутність та функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності як самостійного напряму правоохоронної роботи, що має власні завдання, прин-ципи та переважно негласний інструментарій.

Наукову статтю присвячено висвітленню питання особливостям досудового роз-слідування кримінальних правопорушень, передбачених статтею 409 Кримінального кодексу України, що полягають в ухиленні військовослужбовців від несення військової служби шляхом самокалічення, симуляції хвороби, подання підроблених документів або безпосередньої відмови від виконання військових обов’язків. На основі аналізу статистич-них даних за 2020–2025 роки встановлено стійку тенденцію до зростання кількості таких правопорушень, що потребує удосконалення методики їх розслідування.

В статті акцентується увага на недоліках чинного законодавства України щодо інформування суспільства про хід та результати кримінальних проваджень в Україні.  Зокрема, звертається увага на те, що практика розмиття облич на фотографіях або відео не завжди забезпечує належний захист від ідентифікації, особливо коли в розпо рядженні є додаткова інформація. Суб’єктивний характер впізнання особи робить пи тання анонімності ще більш складним. Це потребує від законодавця і правоохоронних органів пошуку нових підходів та рішень для захисту персональних даних.

У статті досліджено особливості досудового розслідування контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів. Акцентовано, що незаконний обіг наркотичних засобів на регіональному, національному і міжнародному рівнях набуває загрозливих розмірів, що постійно зростають. У зв’язку з цим зросла кількість кримінальних проваджень, що розслідуються у межах цієї категорії кримінальних правопорушень.

Розглянуто особливості залучення спеціаліста під час огляду місця події. Зазначено, що одною з основних функцій держави є протидія злочинності, яка в усіх її проявах, напрямах та формах лежить в основі її кримінально-правової політики. Кримінально-правовим аспектом протидії злочинності, в першу чергу, є діяльність правоохоронних органів щодо виявлення і розслідування кримінальних правопорушень, встановлення винних осіб у їх вчиненні, а також притягнення їх до відповідальності.

Досліджено незаконне поводження з отруйними чи сильнодіючими лікарськими засобами, яке становить небезпеку для здоров’я населення, оскільки безконтрольний обіг таких предметів загрожує невизначеному колу учасників суспільних відносин. Визначено тактичні завдання розслідування кримінальних правопорушень й алгоритм проведення СРД обшук.

У статті проаналізовано систему та ознаки слідчих (розшукових дій), а також загальні вимоги до їх проведення. Зокрема, з’ясовано, що слідчі (розшукові) дії є основним засобом доказування, а саме, інструментом пізнавальної діяльності з розслідування кримінальних правопорушень.  Також  встановлено, що чинний Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) суттєво модернізував порядок здійснення кримінального провадження, запровадивши ще низку нових інститутів. 

Стаття присвячена проблемі криміналістичного та процесуального аналізу сутності й цілей використання судових експертиз під час досудового розслідування кримінальних проваджень. У кримінальній процесуальній діяльності спеціальні знання використовуються у двох формах: у формі залучення спеціалістів під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій; у формі залучення експерта в кримінальне провадження для проведення експертизи.

Розглядаються питання учасників кримінального провадження, уповноважених підтримувати обвинувачення в суді. КПК України до сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення віднесено слідчого, дізнавача, керівника органу досудового розслідування, керівника органу дізнання, прокурора, а також потерпілого, його представника та законного представника у випадках, установлених КПК України.

Розглянуто особливості захисту прав потерпілого під час досудового розслі-дування. Потерпілий є учасником кримінального провадження і займає у ньомуцентральне місце. Україна проголошена демократичною, правовою державою і своюдіяльність спрямовує на основі конституційних принципів, зокрема, людину визнанонайвищою соціальною цінністю, а кримінально-процесуальна діяльність повинна самезабезпечувати та захищати цей основний зміст і спрямованість діяльності держави на“захист прав людини”.