Одержання охорони інтелектуальної власності, у різних країнах світу до ХХ століття вважалося не легким завданням, оскільки, законодавче регламентування цьданого процесу досить відрізнялося одне від одного. Саме тому все більше держав бажало систематизувати та виробити єдиний підхід до правового регулювання об’єктів інтелектуальної власності саме на міжнародному рівні.
Комплексно досліджено технології, покликані здійснювати захист прав інтелектуальної власності. Проаналізовано наукознавче підґрунтя дослідження інформаційних технологій для забезпечення захисту права інтелектуальної власності.
Акцентовано на тісному зв’язку розвитку інформаційних технологій і викликів для захисту інтелектуальної власності, розглянуто цю проблематику в контексті адміністративно-правових аспектів забезпечення такого захисту. Сформульовано пропозиції, спрямовані на удосконалення адміністративно-правових актів у досліджуваній сфері.
Розробка програмного забезпечення за останні десятиліття демонструє темп змін, яких не бачили з часів промислової революції. Програмне забезпечення впливає практично на всі аспекти людського життя в усіх частинах світу. З точки зору прав інтелектуальної власності, дискурс і дебати зосереджуються не лише на тому, як програмне забезпечення має бути захищене, але й на безлічі питань, що відображають багато аспектів, які програмне забезпечення відіграє в цифровому розповсюдженні творчого контенту.
Стаття присвячена висвітленню актуальних питань становлення та розвитку правової охорони промислових зразків. Автором проаналізовано правове регулювання досліджуваних відносин та визначено основні етапи його розвитку. Метою цієї статті є правовий аналіз положень законодавства України щодо становлення та розвитку правового регулювання промислових зразків, визначення дискусійних законодавчих положень та висловлення пропозицій щодо вдосконалення відповідного правового регулювання. Методи дослідження.
Статтю присвячено комплексному дослідженню теоретичних і практичних питань адміністративно-правового регулювання інтелектуальної власності, як основного елемента інноваційної діяльності. Проаналізовано наукознавче підґрунтя дослідження адміністративно-правового регулювання інтелектуальної власності.
В роботі досліджено основні види об`єктів інтелектуальної власності, права на які може бути порушено в медіа-просторі, зокрема в мережі Інтернет, на радіо та телебаченні, в пресі; розглянуто методи захисту прав інтелектуальної власності різного типу, у тому ж числі, такі як кодування веб-сайтів, водяний знак; розроблено прикладний алгоритм дій для суб’єкта порушених прав щодо основних дій від реєстрації права інтелектуальної власності до вирішення проблем з порушниками.
Розглянуто трактування поняття «наукомісткі послуги» вітчизняними та іноземними спеціалістами. Уточнено зміст категорії. Досліджено дані щодо експорту наукомістких послуг України та країн G7 упродовж останніх років. Здійснено аналіз та порівняння структурних часток наукомістких послуг у загальному експорті країни. Досліджено дані щодо чисельності зайнятих у сфері наукомістких послуг. Результатом аналізу стало формування шляхів нарощування обсягів експортування наукомістких послуг Україною.
У статті досліджується правова політика у сфері інновацій та інтелектуальної власності. Обґрунтовано необхідність інноваційного розвитку України як одного з головних чинників соціально-економічного розвитку. Проаналізовано підходи до визначення сутності категорії «інноваційна діяльність» та визначено проблеми правового регулювання інноваційної діяльності у контексті з інтелектуальною діяльністю при забезпеченні інноваційного розвитку держави та її регіонів. Уточнено сутність правової політики щодо активізації та розвитку інноваційної складової національної економіки.
Проаналізовано проблему охорони авторських прав у цифровому середовищі,
оскільки захист авторських прав не обмежується захистом друкованих видань. Новітні
технології дали нові цифрові засоби для зберігання та передавання інформації, до яких
потрібно застосовувати законодавчі акти, щоб сприяти їх захисту.
Значна частина наукових видань основана на змісті, який визначають науковці
щодо використання авторських прав без оплати. Саме цей зміст “викуповується”
системою вищої освіти та стає предметом власності бібліотек та навчальних закладів.
Розглянуто ситуацію у сфері інтелектуальної власності в Україні, розкрито поняття об’єктів інтелектуальної діяльності та авторських прав, обґрунтовано необхідність захисту інтелектуальної діяльності науково-педагогічних працівників, окреслено подальші тенденції щодо захисту отриманих результатів інтелектуальної діяльності, запропоновано створення ефективної системи правового регулювання інтелектуальної діяльності науково-педагогічних працівників.