У статті окреслено, що норми чинного Кримінального кодексу України передбачають варіанти можливої посткримінальної поведінки особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, що являють собою юридично значущу дію чи бездіяльність, або їх сукупність, і, котрі в подальшому можуть впливати на порядок та особливості притягнення особи правопорушника до кримінальної відповідальності.
Стаття присвячена шляхам вирішення в Україні проблеми попередження кримінальних правопорушень щодо окремих учасників кримінального провадження, зокрема, свідка і потерпілого, в контексті забезпечення їх безпеки у кримінальному процесі.
У статті проаналізовано правовий статус інституту присяжних у кримінальному судочинстві України. Зазначено, що після здобуття незалежності система правосуддя України фактично перебуває у стані постійного реформування. Внаслідок реформи 2016 року внесено зміни до Конституції України щодо правосуддя, ухвалено нову редакцію Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У статті досліджено особливості підготовки до допиту потерпілого від шахрайства, суть криміналістичних аспектів діяльності під час підготовки до допиту потерпілого, залежність змісту цього процесу від виду злочину, слідчої ситуації, що склалася, проміжку часу між прийняттям рішення про проведення допиту і самим допитом.
Розглядаються питання учасників кримінального провадження, уповноважених підтримувати обвинувачення в суді. КПК України до сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення віднесено слідчого, дізнавача, керівника органу досудового розслідування, керівника органу дізнання, прокурора, а також потерпілого, його представника та законного представника у випадках, установлених КПК України.
Досліджено особливості правового статусу потерпілого за кримінальним правом
Київської Русі. Визначено особливості соціально-демографічних якостей потерпілого від
злочину. Проаналізовано закріплення в кримінальному праві Київської Русі особливостей соціальної ролі потерпілої особи. Звернуто увагу на правовий статус
потерпілого та особливості відшкодування йому шкоди.
Розглянуто особливості захисту прав потерпілого під час досудового розслі-дування. Потерпілий є учасником кримінального провадження і займає у ньомуцентральне місце. Україна проголошена демократичною, правовою державою і своюдіяльність спрямовує на основі конституційних принципів, зокрема, людину визнанонайвищою соціальною цінністю, а кримінально-процесуальна діяльність повинна самезабезпечувати та захищати цей основний зміст і спрямованість діяльності держави на“захист прав людини”.
Статтю присвячено аналізу питання легалізації дитячої евтаназії в Бельгії. У березні 2014 р. у Бельгії було введено в дію спеціальний закон, який дозволив застосування евтаназії до дітей не залежно від їхнього віку. Відтак, вона стала першою державою у світі, яка встановила настільки широкі рамки дозволу у цій сфері.
У статті розглянуто питання примирення винної особи з потерпілим від адміністративного правопорушення. Пропонується авторське бачення застосування у передбачених національним законодавством України випадках примирення в якості одного із заходів профілактичного впливу з метою виховання у громадян доброчесності та законослухняної поведінки за різних життєвих обставин.
Розглянуто історичні аспекти формування кримінально-процесуального доказового права від минулих часів до сьогодення. Автор аналізує положення основних нормативно-правових актів, які були чинними у ті часи, в частині, де розвинуто правові ідеї доказування.