місто

ВПЛИВ ЄВРОПЕЙCЬКОЇ СТРАТЕГІЇ ЗГУРТОВАНОСТІ НА ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЕСТЕТИКИ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА

Розглянуто проблематику впливу європейської політики згуртованості (cohesion policy) на підходи до вирішення урбаністичного середовища та оцінку його якості. Проаналізовано ряд параметрів, які визначають різні аспекти трансформації міського простору в контексті політики згуртованості. Надано оцінку вже існуючого досвіду інтерпретації громадських зон, як у контексті функціональної ефективності, так і з огляду на їх естетичну вартість. Окреслено напрямки стратегії згуртованості, які впливають на зміни ціннісних уявлень про міський простір.

МАТРИЦЯ ОЦІНКИ ВІЗУАЛЬНОГО КОМФОРТУ СВІТЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА ВІДКРИТИХ ПУБЛІЧНИХ ПРОСТОРІВ (PUBLIC SPACE)

Візуальний комфорт штучного освітлення відкритих публічних просторів є важливим фактором сталого функціонування міста. Стрімкий розвиток інновацій у галузі освітленості архітектурного середовища дозволив значно підвищити туристичну та рекреаційну привабливість багатьох міст світу. Однак, поряд з позитивними змінами все більшу стурбованість викликає таке явище, як «світлове забруднення» - термін, що використовується для опису надмірного нічного штучного освітлення, особливо у великих міських агломераціях.

ОЗЕЛЕНЕННЯ ЛЬВОВА: ПОГЛЯД КРІЗЬ ІСТОРІЮ

У статті за допомогою методу історичного аналізу досліджено розвиток міських озе­ленених територій Львова, виділено основні періоди розвитку, що тісно пов’язані з історичними подіями у місті, виявлено чинники впливу на формування кожного з них. На основі статистичних даних щодо озеленених площ, площі міста і кількісті населення досліджено певні особливості кожного періоду.

 

 

РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ САКРАЛЬНОЇ СПОРУДИ В ПРОЦЕСІ ЕВОЛЮЦІЇ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ МІСТЕЧОК ГАЛИЧИНИ, ЗАКЛАДЕНИХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI–XVII СТ. (НА ПРИКЛАДІ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ ВАСИЛЯ НАГІРНОГО)

Розглянуто еволюційні етапи архітектурно-планувальної структури містечок Галичини, закладених у другій половині XVI–XVII ст. від часу закладення до сьогодні. Власне даний період характеризується закладенням великої кількості міських поселень, понад 200. Ці містечка є прикладами реалізації ренесансних містобудівних ідей, що формувались і розвивались в певних політичних та соціально-економічних умовах. Типове місто, яке було одночасовим закладенням, – це регулярна забудова навколо ринку з прямокутно-сітчастою структурою.

ПРИНЦИПИ РОЗМІЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ В СТРУКТУРІ МІСТА

В статі розглянуто основні варіанти розміщення підприємств громадського харчування в структурі міст та населених пунктів, виявлені їх характерні особливості та дані рекомендації що до розташування окремих типів підприємств громадського харчування в варіантах розміщення. Для аналізу варіантів розміщення було взято приклади розміщення підприємств громадського харчування сучасних вітчизняних та закордонних об’єктів харчування. 

СУЧАСНЕ ЄВРОПЕЙСЬКЕ МІСТО − ВИКЛИКИ, ПЕРСПЕКТИВИ І БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ

Метою роботи є висвітлення проблем, пов’язанихі з розвитком сучасних міст та можливостями діяльності в галузі архітектури та містобудування на користь

Територіально-адміністративні зміни у львівському повіті у 1920-х. – поч. 1930-х рр. ХХ ст.: приєднання приміських гмін до “Великого Львова” та ставлення до цього противників проекту

Розглядається один з етапів територіально-адміністративних змін у Львівському повіті у міжвоєнний (1918–1939 рр.) період. Приміські села (гміни) планувалось приєднати до Львова з огляду на соціально-економічну, політичну та правову доцільність. Навколо проекту створення “Великого Львова” точились дискусії серед прихильників та противників розширення меж міста. Проаналізовано аргументи сторін, що охоплюють економічні, соціальні, адмністративні та ін. аспекти питання.