Розглянуто основні поняття безпеки життєдіяльності міста, особливості управління безпекою, постановка задачі управління безпекою міста, фактори впливу на безпкеку міста та наслідки цього впливу, проаналізовано зв”язок факторів впливу та наслідків для типових об”єктів та систем міського середовища.
Розглянуто системний підхід до визначення консолідованої інформації для ефективного управління екологічною безпекою міста. Запропоновано використання системи цілей управління екобезпекою міста та їхнього системного аналізу. Визначено консолідовану інформацію для управління екобезпекою міста, структуру управлінських дій та їхніх можливих виконавців.
Розглянуто проблеми екологічної безпеки міста як складової безпеки життєдіяльності міста. Проаналізовано причин виникнення небезпек і можливі варіанти їх ліквідації за допомогою управлінських дій. Запропоновано концептуальну схему управління міською екобезпекою і структуру управлінського органу, алгоритм управління екобезпекою.
В даній статті представлено альтернативний підхід до стратегічного планування розвитку територіальних громад. Суть даного методу полягає в інтегральному підході територіальною громадою до використання наявних ресурсів, необхідних для її розвитку з диференційним плануванням конкретних операційних завдань на конкретний час.
Розглянуто проблематику впливу європейської політики згуртованості (cohesion policy) на підходи до вирішення урбаністичного середовища та оцінку його якості. Проаналізовано ряд параметрів, які визначають різні аспекти трансформації міського простору в контексті політики згуртованості. Надано оцінку вже існуючого досвіду інтерпретації громадських зон, як у контексті функціональної ефективності, так і з огляду на їх естетичну вартість. Окреслено напрямки стратегії згуртованості, які впливають на зміни ціннісних уявлень про міський простір.
Візуальний комфорт штучного освітлення відкритих публічних просторів є важливим фактором сталого функціонування міста. Стрімкий розвиток інновацій у галузі освітленості архітектурного середовища дозволив значно підвищити туристичну та рекреаційну привабливість багатьох міст світу. Однак, поряд з позитивними змінами все більшу стурбованість викликає таке явище, як «світлове забруднення» - термін, що використовується для опису надмірного нічного штучного освітлення, особливо у великих міських агломераціях.
У статті за допомогою методу історичного аналізу досліджено розвиток міських озеленених територій Львова, виділено основні періоди розвитку, що тісно пов’язані з історичними подіями у місті, виявлено чинники впливу на формування кожного з них. На основі статистичних даних щодо озеленених площ, площі міста і кількісті населення досліджено певні особливості кожного періоду.
Розглянуто еволюційні етапи архітектурно-планувальної структури містечок Галичини, закладених у другій половині XVI–XVII ст. від часу закладення до сьогодні. Власне даний період характеризується закладенням великої кількості міських поселень, понад 200. Ці містечка є прикладами реалізації ренесансних містобудівних ідей, що формувались і розвивались в певних політичних та соціально-економічних умовах. Типове місто, яке було одночасовим закладенням, – це регулярна забудова навколо ринку з прямокутно-сітчастою структурою.
В статі розглянуто основні варіанти розміщення підприємств громадського харчування в структурі міст та населених пунктів, виявлені їх характерні особливості та дані рекомендації що до розташування окремих типів підприємств громадського харчування в варіантах розміщення. Для аналізу варіантів розміщення було взято приклади розміщення підприємств громадського харчування сучасних вітчизняних та закордонних об’єктів харчування.
Метою роботи є висвітлення проблем, пов’язанихі з розвитком сучасних міст та можливостями діяльності в галузі архітектури та містобудування на користь