штучний інтелект

Досліджено сучасні підходи до визначення просторових і частотних параметрів джерел радіоелектронної боротьби (РЕБ), які є ключовими для забезпечення ефективності систем радіоелектронної розвідки, захисту та протидії. Проведено класифікацію існуючих методів, що охоплює просторові, частотні та комбіновані підходи. Розглянуто особливості використання антенних систем, фазових методів, тріангуляції та кореляційного аналізу для визначення просторових характеристик джерел.

Досліджено особливості масштабування бізнесу в умовах Індустрії 4.0, зокрема для підприємств, що здійснюють експортно-імпортну діяльність. Розкрито сутність інструментів масштабування як комплексу технологічних, організаційних та цифрових рішень, що забезпечують ефективне розширення діяльності підприємства на міжнародних ринках. Проведено аналіз практик масштабування іноземних компаній та українського підприємства, що дало змогу ідентифікувати ефективні інструменти та моделі управління в умовах цифрової трансформації.

Досліджено міжнародний досвід розвитку стартапів у сфері штучного інтелекту, зокрема проаналізовано основні фактори, що визначають успішність функціонування стартап-компаній, орієнтованих на впровадження AI-технологій. Розглянуто основні напрями застосування штучного інтелекту, включаючи автоматизацію процесів, обробку даних, а також розвиток інтелектуальних систем. Проаналізовано економічні аспекти, зокрема приватні та корпоративні інвестиції в штучний інтелект, а також профінансовані компанії з розробки штучного інтелекту. Виділено ключові тенденції стартапів у сфері штучного інтелекту.

Представлено комплексне дослідження проблеми автоматизації процесу професійного відбору фахівців у сфері штучного інтелекту шляхом побудови професіограм із використанням інформаційних технологій. Основну увагу зосереджено на розробці інноваційної моделі, яка поєднує підходи HR-аналітики та методи обробки неструктурованих текстових даних. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій, зростанням попиту на спеціалістів з ІТ та потребою у стандартизованому описі компетенцій, необхідних для успішної професійної діяльності.

Стаття присвячена систематизації та аналізу нових факторів конкурентоспроможності, зумовлених впливом ШІ, а також розробці стратегічних рекомендацій для компаній, що прагнуть зміцнити свої ринкові позиції. Обґрунтовано, що традиційні фактори конкурентоспроможності, такі як ціна, якість і бренд, поступаються місцем новим детермінантам, зокрема, глибокій персоналізації, прогнозній аналітиці, автоматизації процесів та інтеграції у цифрові екосистеми.

Стаття відображає вплив штучного інтелекту на реалізацію культурних прав людини в умовах цифрової трансформації. Аналізується, як новітні технології впливають на доступ до культурних ресурсів, участь у культурному житті та збереження культурної спадщини. Особлива увага присвячується теоретико-правовим та етичним аспектам використання ШІ у сфері культури. Наголошено, що розвиток технологій ШІ створює як нові можливості, так і виклики доступу до культурних ресурсів, збереження культурної спадщини, забезпечення культурного розмаїття та фундаментальних прав людини у контексті культури.

Розглянуто інструменти на основі штучного інтелекту (ШІ) та можливість їх застосування в управлінні діяльністю підприємства при виході на іноземні ринки. Авторами досліджуються інструменти штучного інтелекту та виокремлюється їхня доцільність в управлінні підприємством при виході на іноземні ринки, а також ключові аспекти їх імплементування у практичній діяльності підприємства, зокрема, ТОВ «ТрейдУкрСервіс».