штучний інтелект

ЗАСТОСУВАННЯ ЗГОРТКОВОЇ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ МЕЛАНОМИ ЗА ЗОБРАЖЕННЯМ НОВОУТВОРЕННЯ НА МОБІЛЬНОМУ ПРИСТРОЇ

Розглянуто сучасні методи для виявлення меланоми за зображенням новоутворення, проаналізовано їх переваги та недоліки. У статті продемонстровано прототип мобільного застосунку для виявлення меланоми за зображенням родимки на підставі згорткової нейронної мережі, котрий розробляється для операційної системи Android. Доповнено набір даних на підставі HAM10000 для навчання задля усунення незбалансованості класів та покращення показників точності мережі.

Еволюція штучного інтелекту на тлі прогресу комп’ютерних наук та інженерії (Огляд монографії Клауса Майнцера «Коли машини утвердять контроль?», Берлін-Гайдельберґ: Шпрінґер, 2020).

 Розглядається зміст та основна проблематика англомовної монографії німецького науковця й філософа, президента Європейської академії наук та мистецтв, засновника Мюнхенського центру технологій у суспільстві (MCTS), почесного професора Технічного університету Мюнхену, професора факультету математики й природничих наук Тюбінґенського університету Клауса Майнцера.

ЧАТ-БОТИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ МАТЕРІАЛІВ ЗМІ

Розвиток соціальних мереж, персоналізованих помічників, чат-ботів і обчислювальних алгоритмів примушує ЗМІ замислитись над новими перспективами роботи. Користувачі давно відійшли від формату отримання інформації через один канал. Сьогодні аудиторія споживає контент через різні канали, починаючи від паперових носів, закінчуючи отриманням даних через лінзи електронних окулярів. За цих умов журналістика повинна експериментувати, адже ніхто не може передбачити траєкторію подальших трансформацій медіасистеми.

Розроблення системи розпізнавання людських облич для відеоспостереження

Досліджено принципи побудови систем спостереження та розпізнавання об’єктів. Наведено класифікацію способів розпізнавання людських облич. Проаналізовано роботу мережі прогресивного калібрування (ПКМ) для розпізнавання людських облич. Розроблено алгоритм розпізнавання облич, створено програмну систему розпізнавання облич і проведено її тестування.

Порівняльний аналіз програмно-апаратного забезпечення алгоритмів глибокого навчання

Автоматичний переклад, розпізнавання мови та її синтез, розпізнавання об'єктів та навіть людських емоцій – надзвичайно складні завдання, із якими легко справляються сучасні смартфони. Їх ефективна реалізація стала можливою завдяки широкому застосуванню алгоритмів штучного інтелекту та машинного навчання, серед яких надзвичайно популярними є штучні нейронні мережі та алгоритми глибокого навчання. Ці алгоритми проникли в усі галузі індустрії, а їх стрімкий розвиток неможливий без застосування апаратної акселерації та чіткої взаємодії між апаратними складовими та програмним забезпеченням.

Візія технологізації людського в контексті поступу штучного інтелекту (Рецензія на книжку Макса Теґмарка “Життя 3.0. Доба штучного інтелекту” / пер. з англ. З. Корабліна. – Київ: Наш формат, 2019. – 432 с.)

У рецензії розглянуто основний зміст та проблематику опублікованої вперше українською мовою книги відомого американського математика, фізика, дослідника технології штучного інтелекту (ШІ), професора Массачусетського технологічного інституту Макса Теґмарка.  Автор розкриває широкий спектр проблем пов’язаних із створенням ШІ. Пояснює трансформації, які загрожують самій людині та навколишньому світу внаслідок появи загального надлюдського ШІ. Людина може втратити свій привілейований статус розумної істоти, а найтрагічніше, що причетною до цього може бути технологія створена нею ж самою.

Аналітична філософія стає ближчою...

У цій рецензії стверджується, що Андрій Синиця подав широку та детальну панораму сучасної аналітичної філсоофії. Монографія Андрія Синиці є важливою для урізноманітнення філософського дискусру в Україні.