штучний інтелект

У статті розглянуто підходи до розроблення та застосування інформаційних технологій для підтримання освітнього процесу осіб із особливими освітніми потребами. Запропоновано концептуальну модель, що об’єднує сучасні інформаційні та комунікаційні технології, методи штучного інтелекту, математичні моделі для персоналізації навчання та врахування індивідуальних особливостей учасників освітнього процесу. Розглянуто специфічні вимоги до інклюзивного середовища, зокрема врахування когнітивних, сенсорних та комунікаційних особливостей учнів.

У статті досліджено застосування методів та засобів штучного інтелекту для ефективної побудови, управління та оптимізації хмарних ІТ-інфраструктур. Аналізуються основні виклики, пов’язані з автоматизацією процесів розгортання, масштабування, моніторингу та оптимізації ресурсів у хмарному середовищі, а також роль ШІ у вирішенні цих завдань. Розглянуті підходи до інтеграції методів та засобів штучного інтелекту для покращення продуктивності, зниження операційних витрат і підвищення безпеки хмарних платформ.

У публікації подано визначення штучного інтелекту в сучасних засобах масової інформації загалом і в фотожурналістиці зокрема. Розглянуто напрями та сфери штучного інтелекту у візуальному оформленні медійного контенту.

Досліджено сучасні підходи до визначення просторових і частотних параметрів джерел радіоелектронної боротьби (РЕБ), які є ключовими для забезпечення ефективності систем радіоелектронної розвідки, захисту та протидії. Проведено класифікацію існуючих методів, що охоплює просторові, частотні та комбіновані підходи. Розглянуто особливості використання антенних систем, фазових методів, тріангуляції та кореляційного аналізу для визначення просторових характеристик джерел.

Досліджено особливості масштабування бізнесу в умовах Індустрії 4.0, зокрема для підприємств, що здійснюють експортно-імпортну діяльність. Розкрито сутність інструментів масштабування як комплексу технологічних, організаційних та цифрових рішень, що забезпечують ефективне розширення діяльності підприємства на міжнародних ринках. Проведено аналіз практик масштабування іноземних компаній та українського підприємства, що дало змогу ідентифікувати ефективні інструменти та моделі управління в умовах цифрової трансформації.

Досліджено міжнародний досвід розвитку стартапів у сфері штучного інтелекту, зокрема проаналізовано основні фактори, що визначають успішність функціонування стартап-компаній, орієнтованих на впровадження AI-технологій. Розглянуто основні напрями застосування штучного інтелекту, включаючи автоматизацію процесів, обробку даних, а також розвиток інтелектуальних систем. Проаналізовано економічні аспекти, зокрема приватні та корпоративні інвестиції в штучний інтелект, а також профінансовані компанії з розробки штучного інтелекту. Виділено ключові тенденції стартапів у сфері штучного інтелекту.

Представлено комплексне дослідження проблеми автоматизації процесу професійного відбору фахівців у сфері штучного інтелекту шляхом побудови професіограм із використанням інформаційних технологій. Основну увагу зосереджено на розробці інноваційної моделі, яка поєднує підходи HR-аналітики та методи обробки неструктурованих текстових даних. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій, зростанням попиту на спеціалістів з ІТ та потребою у стандартизованому описі компетенцій, необхідних для успішної професійної діяльності.

Стаття присвячена систематизації та аналізу нових факторів конкурентоспроможності, зумовлених впливом ШІ, а також розробці стратегічних рекомендацій для компаній, що прагнуть зміцнити свої ринкові позиції. Обґрунтовано, що традиційні фактори конкурентоспроможності, такі як ціна, якість і бренд, поступаються місцем новим детермінантам, зокрема, глибокій персоналізації, прогнозній аналітиці, автоматизації процесів та інтеграції у цифрові екосистеми.