штучний інтелект

Останніми роками багато компаній почали інтегрувати системи штучного інтелекту (СШІ) в свої інфраструктури. CШІ використовують у вразливих сферах суспільства, таких як судова система, критична інфраструктура, відеоспостереження тощо. Це зумовлює необхідність досто- вірного оцінювання і гарантованого забезпечення кібербезпеки СШІ. У дослідженні проаналізовано стан справ щодо кібербезпеки цих систем. Класифіковано можливі типи атак і детально розглянуто основні з них. Проаналізовано загрози і атаки за рівнем тяжкості й оцінено ризики безпеки з використанням методу IMECA.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні питання цифровізації роботи HR-менеджера із персоналом та обґрунтування можливості інвестування у діджиталізацію підприємства.

Прорецензовано працю “Re-engineering humanity” Б. Фрішмана, професора права, бізнесу та економіки університету Вілланова, та Е. Селінджера, професора філософії в Рочестерському технологічному інституті. Показано необхідність людського контролю над розвитком технологій. Донесено всю відповідальність, яку ми маємо усвідомлювати, демонструючи неймовірні приклади реінжиніринґу людства. Ця книга переконає вас, чому так важливо вбудовувати технології в людські цінності, перш ніж вони впровадять у нас свої власні.

Розглянуто проблеми застосування обчислювального підходу до права (обчислювальне право) в контексті можливого обмеження прав людини: права на справедливий суд, на повагу до приватного та сімейного життя, на свободу та вільний розвиток особистості. Наведено приклади законодавчого регулювання обчислювального права в Європейському Союзі (далі – ЄС), Німеччині та Україні, яке допускає його використання за певних умов.

 Розглянуто особливості проектування системи автоматизованого генерування віршованих творів, що відкриває нові можливості художнього мовлення та сфери шоу-бізнесу, насамперед підготовки віршів і пісень. Доволі часто тексти пісень без особливого змісту стають успішними через відсутність складних сюжетів, а також через ненав'язливість і легкість їхнього сприйняття слухачами. Проаналізовано відомі літературні джерела та наявні програмні продукти, які можуть генерувати віршовані твори, поєднуючи різні методи та алгоритми.

У наш час все актуальнішими для успішності підприємств стають маркетингові дослідження. Проведення маркетингових досліджень знижує ризик прийняття неправильних рішень під час аналізу та розроблення маркетингових стратегій, планування і контролю маркетингової діяльності.

Подано огляд книжки “Gaming AI” відомого американського автора, економіста і співзасновника Discovery Institute, Джорджа Ґілдера, в якій він доводить, що Штучний Інтелект (ШІ) не може мислити, як людина, але може змінювати умови праці і саму працю людини, її заняття. Тому він очікує, що у майбутньому ШІ контролюватиметься людиною у тих видах роботи, які є рутинними й механічними, а також допомагатиме їй у творчій роботі та навіть створювати нові творчі заняття. 

Розглянуто сучасні методи для виявлення меланоми за зображенням новоутворення, проаналізовано їх переваги та недоліки. У статті продемонстровано прототип мобільного застосунку для виявлення меланоми за зображенням родимки на підставі згорткової нейронної мережі, котрий розробляється для операційної системи Android. Доповнено набір даних на підставі HAM10000 для навчання задля усунення незбалансованості класів та покращення показників точності мережі.

 Розглядається зміст та основна проблематика англомовної монографії німецького науковця й філософа, президента Європейської академії наук та мистецтв, засновника Мюнхенського центру технологій у суспільстві (MCTS), почесного професора Технічного університету Мюнхену, професора факультету математики й природничих наук Тюбінґенського університету Клауса Майнцера.

Розвиток соціальних мереж, персоналізованих помічників, чат-ботів і обчислювальних алгоритмів примушує ЗМІ замислитись над новими перспективами роботи. Користувачі давно відійшли від формату отримання інформації через один канал. Сьогодні аудиторія споживає контент через різні канали, починаючи від паперових носів, закінчуючи отриманням даних через лінзи електронних окулярів. За цих умов журналістика повинна експериментувати, адже ніхто не може передбачити траєкторію подальших трансформацій медіасистеми.