Маркетингова діяльність підприємств стає все важливішою складовою їх ефек- тивної діяльності, однак, із розвитком технологій традиційні способи просування това- рів поступово втрачають свою ефективність, адже більшість людей вже не довіряють рекламі.
Розглянуто специфіку висвітлення науково-популярних матеріалів на прикладі таких медіа, як «Куншт», «Моя наука» та «Громадське» (Наука). Проаналізовано контент та теми матеріалів, періодичність виходу, жанри, специфіку публікацій, присутність зазначених ЗМІ у соціальних мережах та різноманітність контенту.
Розглянуто специфіку висвітлення науково-популярних матеріалів на сайтах «ВВС Україна» та «Новое Время» у рубриках «Наука і технології» та «Техно» відповідно. Проаналізовано контент рубрик, частоту виходу матеріалів, жанри, специфіку. Наголошено на особливій ролі науково-популярної журналістики у вихованні нового покоління науковців.
У статті проаналізовано характерні особливості української сакральної архітектурної спадщини, її роль і значення для збереження національно-культурної своєрідності та зростання міжнародної привабливості. Увагу акцентовано на сакральній спадщині Дрогобича як невід’ємній складовій національної та світової культури, важливій з погляду її полікультурності, історичної та художньої значимості, необхідності модернізації методів з охорони, популяризації та представлення нової пам’яткоохоронної і музеєфікаційної парадигми.
Проаналізовано археологічні пам’ятки гутництва, а саме скляні вироби, які зберігаються в Львівському історичному музеї, Історико-крєзнавчому музеї м. Винник, Володимир-Волинському історико-краєзнавчому музеї та Кременецькому районному краєзнавчому музеї. Звернуто увагу на те, що у вказаних музеях наявні абсолютні різні за обсягом збірки скла. Водночас вказується на необхідність наукового переосмислення рівня гутництва для полегшення вирішення питання інтерпретації речових пам’яток гутництва та їхньої подальшої популяризації.
Проаналізовано важливість популяризації пам’яток історії та культури з використанням сучасних інформаційних технологій. Запропоновано методи впливу на туристичну привабливість місцевості за допомогою застосування органами місцевого самоврядування інформаційно-рекламних засобів.
Розглянуто і проаналізовано процеси становлення освітнього потенціалу у сфері популяризації історико- культурної спадщини Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського. Подається концепція новітньої моделі науково-освітньої діяльності Музею як комплексного просвітницького і мистецького центру м. Коломиї. Для вирішення сучасних концептуальних проблем Музею закцентовано увагу на тісній співпраці з педагогами та фахівцями художньої культури та викладачами образотворчого мистецтва.