підприємство

Стаття присвячена дослідженню понять «турист», «туризм», «туристична послуга», «туристичний продукт» та «туристичний кластер». Здійснено аналіз законодавства України, що регулює туристичні відносини, зокрема щодо визначень сутності понять «туризм», «турист», «туристичний продукт» та порівняння їх з трактуванням і розумінням в економічній думці та статистиці. З’ясовано основні ознаки туриста, а саме: фізична особа; час подорожі – від 24 годин до 1 року; мета подорожі не пов’язана з отриманням доходів.

У статті досліджено теоретичні аспекти визначення послідовності етапів формування антикризового управління підприємством: від діагностики поточного стану підприємства до превентивного моніторингу можливих загроз його діяльності. Акцентовано на суб’єктно-об’єктному підході антикризового управління та розглянуто першочергові заходи антикризового управління на підприємстві для подолання кризових ситуацій, які виникли у зовнішньому та внутрішньому середовищі функціонування підприємства.

Розглянуто поняття діджиталізації та її впровадження на підприємстві задля підвищення його конкурентоспроможності на ринку. Здійснено контент-аналіз терміна «діджиталізація». Згідно із баченням авторів, «діджиталізація» – це процес використання, систематизації, оброблення вхідної інформації у цифровому форматі та результат удосконалення обслуговування клієнтів у бізнес-середовищі.

Проаналізовано сутність та роль трансакційних витрат, показано, що їх частка на підприємствах є значною. Виявлено тенденції до зростання таких витрат на вітчизняних підприємствах і вказано причини високого їх рівня. Подано класифікацію трансакційних витрат підприємств. Виділено ключові фактори, які ускладнюють контроль та мінімізацію трансакційних витрат. Наведено приклади виникнення прихованих трансакційних витрат. Описано взаємозв’язок між такими витратами й ланцюгом створення цінності підприємств і показано, що не всі групи трансакційних витрат пов’язані зі стадіями створення продукції.

Досліджено проблеми недостатньої забезпеченості кваліфікованими кадрами ук- раїнських ІТ підприємств та галузі в цілому. Проаналізовано взаємозв’язок регіональ- них показників кількості зайнятих у галузі фахівців та кількістю і якістю підготовки випускників формальної вищої освіти.

Eliminating or reducing the negative impact of crisis phenomena on the economic condition of an enterprise and ensuring its further effective development is closely related to the concept of organizational changes. On the one hand, urgent crisis management tools almost always cause such changes. On the other hand, crisis phenomena in the activities of a business entity lead to the need to introduce organizational changes. In this context, it is noted that it is important to diagnose such changes even before their practical implementation begins.

The rapid development of market relations, Ukraine’s integration into the world economic space, encourage companies, in order to achieve competitive advantages, to explore new ways of capitalization. At the same time, the operations of purchase, sale, merger or acquisition of companies, the value of which directly depends on intellectual capital, are becoming more common.

Стаття присвячена дослідженню сучасних управлінських технологій у забезпечені конкурентоспроможності підприємства. Здійснено ґрунтовне дослідження теоретичних положень та підходів до визначення управлінської технології та чинників, що впливають на успішність її реалізації. Узагальнено класифікацію інноваційних управлінських рішень, до складу якої входять впровадження, тренінг або підготовка кадрів, консалтинг, трансферт та інжиніринг, аудит.

Проаналізовано сучасний стан експорту результатів інноваційної діяльності вітчизняних підприємств. На підставі отриманих результатів ідентифіковано низький рівень розвитку технологічного експорту в Україні на фоні існування інноваційної ємності вітчизняних бізнес-структур. З метою активізації експортної діяльності та подальшого нарощення інноваційної ємності українських підприємств розроблено та обґрунтовано циркулярну модель взаємозв’язку інноваційної ємності та експортної діяльності.

Запропоновано застосовувати поняття державно-партнерського потенціалу та державно-партнерської привабливості територіальних утворень у контексті залучення ними інвестицій та інновацій. Під поняттям державно-партнерської привабливості територіального утворення пропонується розуміти здатність такого утворення генерувати зацікавленість приватного партнера брати участь у відносинах державно-приватного партнерства, зокрема, шляхом здійснення ним інвестицій в об’єкти партнерства та отримання прав з управління (придбання, створення тощо) цими об’єктами відповідно до умов договору.