громадський простір

На основі досліджень музеїв та експозицій просто неба у Відні та поблизу нього, проведених в межах програми академічної співпраці ТУ Відень – TУ Львів, розглянуто європейський досвід архітектурно-просторової організації таких закладів та споруд. Визначено характерні риси, виділено їх позитиви та недоліки. Ґрунтуючись на розглянутих прикладах, запропоновано підходи, які доцільно буде впроваджувати в подібних вітчизняних закладах.

У статті досліджено взаємозв'язок між сучасними принципами архітектури та психіатрією з метою розкриття можливостей покращення психічного здоров'я через архітектурне середовище. В процесі аналізу висвітлено сучасні тенденції в архітектурі, спрямовані на створення позитивного впливу на емоційний та психічний стан індивіда. Особлива увага приділяється використанню природних матеріалів, світлового проектування, зелених технологій та інноваційних технологій, таких як віртуальна реальність.

Статтю присвячено дослідженню проблематики функціонально-планувальної структури існуючих об’єктів загальнодоступних громадських просторів в межах університетських кампусів міста Львова, виявленню основних тенденцій їх проектування і успішної експлуатації. Базуючись на проведеному аналізі наукових публікацій і досліджень, що стосуються даної тематики,  подано основні аспекти формування громадського простору при університетах.

Ревіталізація промислових територій є важливою складовою ефективного розвитку міст. Така практика уже поширена в багатьох країнах світу. В Україні є не багато реалізованих об’єктів, але щороку їх стає більше. В статті розглядається практичний досвід ревіталізації з інших країн та виокремлено застосовані підходи. Спільні та відмінні для різних проектів.  Проведено дослідження промислової території на вулиці Замковій, у Львові. Авторами виділено складні питання у розвитку території та сформовано власні принципи для ефективного розвитку ділянки.

У статті проаналізовано проблеми існуючих та перспективи розвитку сучасних освітньо-наукових центрів у Львові. Виникнення багатофункціональності освітньо-наукових закладів зумовлено сучасними потребами освіти. Можливий принцип вирішення цих питань розглядається на прикладі функціональної організації освітньо-наукового центру, створенні комфортного освітнього простору, який уособлює собою розвиваючу функцію для людей різного віку.

Характерною особливістю площ в історичних містах є протиріччя між проблемами охорони та функціонування. Яскравим прикладом такого протиріччя є площа Ринок – громадський простір, який від часу своєї появи у ХІV ст. завжди був комунікативним хабом для містян та гостей міста. Для комплексного розуміння особливостей функціонування громадського простору площі Ринок та рівня його соціалізації, нами була розроблена методика оцінювання кількісних характеристик соціального та культурного аспектів міського середовища.

Стаття присвячена дослідженню розташування магазинів роздрібної торгівлі у приміських поселеннях та функціонуванню простору навколо них. На прикладі с. Зимна Вода проведено тривалий емпіричний аналіз організації магазину та території довкола нього, соціальних відносин відвідувачів та впливу архітектури на характер поведінки і навпаки

Розглянуто проблеми містобудівного розвитку малих міст у змінних соціально-економічних умовах. Окреслено потенційні конфлікти сучасної функціонально-планувальної та просторової структури міста та вимог щодо збалансованого функціонування міста. Об’єктами аналізу є м. Тячів та смт Буштино Закарпатської області.