розклад

Досліджено каталітичну здатність сполук вольфраму в реакції гідропероксидного епоксидування октену-1 і розкладу гідропероксиду трет-бутилу. Показано, що природа ліганда істотно впливає на каталітичну активність сполук вольфраму в цих реакціях. Встановлено, що борид і силіцид вольфраму є найкращими для реакції епоксидування, тоді як карбід вольфраму проявляє низьку активність. Борид вольфраму є також найактивніший у реакції розкладу гідропероксиду.       

Проведено теоретичний аналіз гідродинамічних умов у плазмохімічному реакторі при тангенціальному подаванні газу. Показано, що внаслідок створення закрученого потоку в реакторі виникає градієнт тиску, завдяки цьому вздовж  вертикальної осі виникає зона розрідження, що сприяє виникненню плазмового розряду. На підставі проведених експериментальних досліджень плазмолізу сірководню в закрученому потоці  та аналізу зображень плазмового розряду з використанням монохроматичних світлофільтрів встановлено загальну структуру плазмового розряду.

Проаналізовано освітнє середовище ВНЗ на предмет його відповідності умовам організації освітнього процесу за принципами відділеного навчання. Встановлено низку чинників, що можуть впливати на якість результатів навчання за означених умов. Серед отриманих чинників на прикладі освітнього середовища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності визначено один із пріоритетних, що потребував негайної реакції – розроблення інформаційно-довідкової системи "UniBell" для організації віддаленого доступу до бази даних навчального розкладу із використанням мобільних технологій.

Для одержання епоксидованої олеїнової кислоти проведено її епоксидування з використанням in situ пероксимурашиної кислоти (HCOOOH). Пероксимурашину кислоту одержано внаслідок змішування мурашиної кислоти (як кисневого носія) та пероксиду водню (як донора кисню). Встановлено, що епоксидне кільце є дуже реакційним, особливо в присутності кислоти, що дає можливість використовувати епоксид для синтезу інших сполук.