У статті представлено та проаналізовано ключові теоретико-методологічні проблеми та перспективи гармонізації національного законодавства до міжнародно-правових стандартів. Виокремлено виокремити чотири етапи гармонізаційних процесів: етап формування національно-правового механізму (програми) гармонізації законодавства України із міжнародними правовими стандартами.
У статті виявлено тенденцій розвитку правових стандартів як міжнародно-правової категорії, визначено зміст цих стандартів та їх класифікацію. З’ясовано, що стандарт у правовому контексті, насамперед слід з’ясувати: чи стандарт – це окрема правова категорія, що закріплює права, свободи та обов’язки; чи стандарт – це правова категорія, що визначає висхідну точку для розвитку норм, але при цьому не породжує чітких прав, свобод та обов’язків.
У статті представлено та проаналізовано ключові теоретико-методологічні проблеми та перспективи гармонізації національного законодавства до міжнародно-правових стандартів. Виокремлено виокремити чотири етапи гармонізаційних процесів: етап формування національно-правового механізму (програми) гармонізації законодавства України із міжнародними правовими стандартами.
У статті здійснено огляд нормативних актів у сфері працевлаштування та зайнятості неповнолітніх а відтак висновується, що багато держав прагне розробити заходи по забезпеченню повної, продуктивної і вільно обраної зайнятості, надання рівних прав всім неповнолітнім хто бажає працювати незалежно від статі, раси, віросповідання. Відзначається достатньо високий рівень правового регулювання правовідносин щодо працевлаштування неповнолітніх міжнародно-правовими актами та національним законодавством, що діють у вказаній сфері.
В статті на основі на основі аналізу чинного національного законодавства визначити основні проблеми правового регулювання охорони здоров’я в Україні та окреслити напрями удосконалення нормативно-правової бази у цій сфері. Відзначається, що процес формування якісної та ефективної національної нормативно-правової бази у сфері охорони здоров’я в Україні обтяжений цілою низкою проблем. Більшість запропонованих проєктів не сприяють ефективному вирішенню проблем, які пов’язані з охороною здоров’я, а лише фактично їх поглиблює.
У статті виявлено проблеми механізму взаємодії національного законодавства і міжнародно-правових стандартів крізь історичну призму в контексті сучасних реалій. З’ясовано, що сучасна правова доктрина України у питаннях взаємодії національної правової системи та системи національного законодавства із системою міжнародного права визнає лише частковий примат міжнародного права, що є обмежений Конституцією України.
У статті на основі аналізу наукових праць, чинних нормативно-правових актів й правозастосовної практики здійснено комплексне філософсько-правове дослідження моделювання процесу формування професіоналізації суддів у контексті сучасного процесу реформування державно-правової сфери, із визначенням частин, які провокують формування професіоналізації суддів, та окресленням можливих варіантів впливу на неї.
У статті сутність адвокатської етики визначується певними складовими, а саме: а) призначенням (місією) адвоката є захист інтересів свого клієнта, надання йому необхідної професійної правничої допомоги, котра повинна здійснюватися безперервно й належному професійному рівні.
Відзначено, що сьогодні для сфери соціального забезпечення суддів в Україні є характерними наступні напрямки: 1) адаптація європейських стандартів та досвіду зарубіжних держав у нормах законодавства про судоустрій і статус суддів України; 2) збільшення заробітної плати суддів за рахунок урізання соціальних гарантій; 3) зменшення змісту та обсягу соціального забезпечення суддівського корпусу; 4) переходу держави від переважання натурального соціального забезпечення (за рахунок у першу чергу пільг та гарантій) до грошового забезпечення.
Інтеграційні процеси, що відбуваються у сучасному світі, призводять до розвитку
національної системи законодавства. Досліджуючи виникнення та еволюцію українського
законодавства, варто зауважити, що цей процес є тривалим і характеризується
конкретними етапами розвитку й становлення нашої держави. Впроваджуючи інтеграційні
процеси в країні, насамперед, необхідно керуватися тим, що кожна правова система певної
держави, яка обумовлюється системою національного законодавства, є унікальною.