У статті визначено влив європейських принципів на формування соціальної відповідальності місцевого самоврядування. Відповідно до міжнародних документів розроблено сім основних принципів соціальної відповідальності органів місцевого самоврядування, а саме: 1) прозоре надання якісних послуг, які максимально відповідають запитам територіальної громади; 2) дотримання норм національного законодавства й міжнародних принципів, які забезпечують сталий розвиток і добробут територіальної громади; 3) активна участь у розвитку громадянського суспільства шляхом реалізації програм партнерства «громада-влада-бізнес», соціальних і благодійних проєктів; 4) розвиток всебічної та підзвітної взаємодії із усіма стейкхолдерами; 5) реалізація проактивного лідерства щодо вирішення екологічних проблем, формування екологічної відповідальності; 6) створення робочих місць із відповідною оплатою праці, належним рівнем професійної безпеки, соціальних пільг, сприяння всебічному розвитку та підвищенню компетентності працівників; 7) ефективна протидія будь-яким формам корупції.
Доведено, що ефективна діяльність місцевого самоврядування повинна основуватися на тих цінностях, які гарантують розвиток демократичної, правової та соціальної держави, і водночас забезпечують максимальне залучення соціуму до управління державою, завбачаючи потенційні конфлікти особистих й суспільних інтересів і запитів. Такими базовими чинниками при здійсненні місцевого самоврядування повинні виступати: 1) принцип верховенства права; 2) пріоритетність прав людини (максимальне гарантування їх дотримання та захист); 3) розвиток людського потенціалу. Саме вони здатні служити основою гармонійних взаємовідносин між державою та людиною. З метою запровадження моделі управління, яка ґрунтується на засадах правової держави й сучасної концепції New Public Management, передусім слід запровадити єдину парадигму гарантування дотримання й захисту прав людини на локальному рівні. Реалізація концепції соціальної відповідальності у системі місцевого самоврядування є екстреною потребою сучасного суспільства, дотримання якої дозволить вирішити проблеми модернізації місцевого самоврядування відповідно до європейських цінностей, гарантуючи кожній людині захист від порушення її прав з боку держави.
1. Hryshchuk V. K. (2012) Sotsialna vidpovidalnist [Social responsibility]: navchalnyi posibnyk. Lviv: Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav Publ. 152 p. [in Ukrainian].
2. Licandro О., Vázquez-Burguete J. L., Ortigueira L., Correa Р. (2023) Definition of Corporate Social Responsibility as a Management Philosophy Oriented towards the Management of Externalities: Proposal and Argumentation. Sustainability. No 15(13). URL: https://www.mdpi.com/2071-1050/15/13/10722 (Accessed: 22.01.2024). [in English].
3. Cherkasov O. V. (2019) Problemy yednosti ta dyferentsiatsii vidpovidalnosti u trudovomu pravi Ukrainy [Problems of unity and differentiation of responsibility in labor law of Ukraine]: monohrafiia. Kharkiv: Pravo Publ. 240 p. [in Ukrainian].
4. Bysaha Yu.M., Bysaha Yu. M. (2011) Sotsialna vidpovidalnist: poniattia ta zmist [Social responsibility: concept and content]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia PRAVO. Vol. 16. P. 15–19. [in Ukrainian].
5. Kalienichenko L. I. (2019) Sotsialna vidpovidalnist yak pravove yavyshche [Social responsibility as a legal phenomenon]. Derzhava ta rehiony. Seriia: Pravo. No 4 (66). P. 10–16. [in Ukrainian].
6. Teoriia derzhavy i prava [Theory of the state and law]: navchalnyi posibnyk (2014). Za red. A. M. Shulhy. Kharkiv. 464 p. [in Ukrainian].
7. Hrishnova O. (2011) Sotsialna vidpovidalnist u konteksti podolannia systemnoi kryzy v Ukraini [Social responsibility in the context of overcoming the systemic crisis in Ukraine]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika. No1 (15). P. 39–46. [in Ukrainian].
8. Bobrovska O. (2016) Rozvytok korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti – diievyi instrument pidvyshchennia yakosti i efektyvnosti mistsevoho samovriaduvannia [The development of corporate social responsibility is an effective tool for improving the quality and efficiency of local self-government.]. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia: zbirnyk naukovykh prats. Vol. 1-2 (1). P. 239–247. [in Ukrainian].
9. Sotsialna vidpovidalnist suspilnykh instytutiv: innovatsiinyi ta sotsialno-humanitarnyi aspekt [Social responsibility of public institutions: innovative and social-humanitarian aspect] (2019). Za nauk. red. A. Ya. Kuznietsovoi, L. K. Semiv, Z. E. Skrynnyk. Kyiv: DVNZ «Universytet bankivskoi spravy» Publ. 287 p. [in Ukrainian].
10. United Nations Global Compact. URL: https://unglobalcompact.org/ (Accessed: 22.01.2024). [in English].
11. Novyi mizhnarodnyi standart iz sotsialnoi vidpovidalnosti ISO 26000 [The new international standard for social responsibility ISO 26000]. URL:https://aop.nmu.org.ua/ua/metodicki/specialist/opg/lzi/zakon/%D0%A1%D1%8... (Accessed: 22.01.2024). [in Ukrainian].
12. Kontseptualno-metodolohichni polozhennia, pidkhody ta modeli realizatsii kontseptsii New Public Management: naukova rozrobka [Conceptual and methodological provisions, approaches and models of implementation of the New Public Management concept: scientific development] (2012). Avt. kol.: Yu. P. Sharov, I. A. Chykarenko, T. V. Mamatova ta in. Kyiv: NADU Publ. 84 p. [in Ukrainian].