administrative liability

Статтю присвячено комплексному дослідженню технологіям, які покликані здійснювати захист правам інтелектуальної власності. Проаналізовано наукознавче підґрунтя дослідження інформаційних технологій для забезпечення захисту права інтелектуальної власності.

Акцентовано увагу на тісному зв’язку розвитку інформаційних технологій і викликів для захисту інтелектуальної власності, розглянуто цю проблематику у контексті адміністративно-правових аспектів забезпечення такого захисту. Сформульовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення адміністративно-правових актів у досліджуваній сфері.

Анотація. Розгляд положень, які пов’язані з адміністративною протиправністю, спрямованою на посягання на суспільні відносини, передбачає аналіз основних її складових і причин виникнення у звичайних умовах функціонування суспільства, а також в особливих, до яких належить, зокрема, правовий режим воєнного стану. Складність соціально-економічної та політичної ситуації в Україні обумовлена введенням Президентом України в лютому 2022 року воєнного стану (через військову агресію Російської Федерації).

Отримання Україною статусу «держави – кандидата» країн-учасників Європейського Союзу, а також вплив і додержання міжнародного законодавства щодо прав і свобод людини у значній мірі доповнює адміністративно-правовий статус громадян нашої країни. Ратифікація Українською державою Європейської конвенції з прав людини (1997 р.) та інших пов’язаних з правами і свободами міжнародних нормативно-правових актів відкрила новий етап у розвитку національної юридичної науки, особливо щодо захисту прав фізичних осіб [1, с. 15‒32].

У статті розглянуто питання, пов’язані з адміністративно-правовим захистом культурної спадщини України в сучасних умовах.

Відновлення порушених прав і свобод фізичних та юридичних осіб тісно повязано із їхньою охороною та захистом, шляхом реалізації завдань визначених у статтях 1 і 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), а також у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), що свідчить про демократичні конституційні засади розвитку правової системи України з використанням адміністративно-відновлювальних заходів.

У статті розглянуто чинну систему відповідальності у сфері інвестиційної діяльності. Доведено, що правовий інститут відповідальності є обов’язковим елементом механізму правового регулювання інвестиційних відносин, оскільки спрямовує дії усіх суб’єктів інвестиційної діяльності до правомірної поведінки.

Стаття присвячена питанням адміністративної відповідальності за порушення
екологічної безпеки в Чорнобильській зоні відчуження, окресленню її загальної
характеристики, аналізу нормативно-правових актів на предмет їх відповідності
реаліям сьогодення та розробці можливих шляхів і напрямків удосконалення
законодавства.
Визначено, що під адміністративною відповідальністю за порушення екологічної
безпеки в Чорнобильській зоні відчуження слід розуміти передбачене нормами