Обмеження прав людини у сфері громадського здоров’я в контексті правових позицій Верховного Суду
У цій статті проаналізовано проблеми обмеження прав людини у сфері громадського здоров’я в контексті правових позицій Верховного Суду.
У цій статті проаналізовано проблеми обмеження прав людини у сфері громадського здоров’я в контексті правових позицій Верховного Суду.
Ратифікувавши Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція), Україна взяла на себе зобов’язання змінити усталену практику щодо надання екологічної інформації та права громадськості на звернення до суду з позовами про охорону навколишнього середовища. Реалізація норм цієї Конвенції стала досить проблематичною, не в останню чергу через недостатній рівень екологічної свідомості українського суспільства.
У статті зроблена спроба перейти від суто теоретичних досліджень ролі судової практики в Україні до більш практичних аспектів цього питання. Констатується, що з врахуванням положень процесуальних кодексів, правові висновки Верховного Суду неминуче перебуватимуть в центрі уваги науковців (доводиться констатувати, що юристи-практики почали досліджувати цю сферу значно раніше і активніше за науковців).
У статті на основі ґрунтовного аналізу Конституції США (1787 р.), Судового акту
1789 р., значної низки наукової літератури з’ясовано історико-правові аспекти
конституційно-правового статусу судової влади в США. Досліджено порядок призна-
чення (обрання) суддів у США. Виявлено переваги організації судової системи США,
призначення федеральних суддів, окремі недоліки здійснення правового регулювання.
За результатами проведеного дослідження доведено, що Судовий акт 1789 р. не
лише встановив організацію федеральної судової системи, а й сприяв так званому