реставрація

У статті розглянуто етапи формування організаційної структури і законодавчих підстав пам’яткоохоронної діяльності у Східні Галичині періоду Австро-Угорщини на тлі загальнодержавних процесів. Показано, що формування організаційної структури у Східній Галичині відбувалося синхронно із процесами у Відні і контролювалася з центру. Проте, особливістю стало те, що наприкінці ХІХ ст. у Східній Галичині (так само як у Західній) формуються неурядові організації консерваторів, які фактично контролюють всі локальні пам’яткоохоронні процеси.

Розглянуто особливості розміщення скульптур з романського цементу в архітектурі Львов та чинники, які впливають на їх стан збереження. На основі аналізу чотирьох відреставрованих об’єктів подано їхні картограми втрат, запропоновано класифікацію стану збереженості скульптур та узагальнену технологію їх реставрації. Виокремлено проблеми при реставрації скульптур. Запропоновано ряд превентивних заходів для збереження скульптур.

Проектування і будівництво фортифікаційного комплексу Цитаделі у Львові відбулося після революційних подій 1848 року. Створення цитаделі було одним із завдань виданого розпорядження австрійської влади збудувати у великих містах укріплення для гарнізонів та казарми. Потреба зведення нових оборонних комплексів була пов’язана також зі зміною стратегії та тактики ведення війни. План австрійського генштабу під грифом «R» був викликаний загрозами, які насувалися від сусіда з півночі – Росії.

У статті проаналізовано військові поховання на цвинтарях історичних міст Галичини, які виникли за останніх 9 років, їх види та форми, мистецьке та ідеологічне наповнення. Проаналізовано динаміку формування сучасного військового цвинтаря в Галичині, накреслено виклики та завдання щодо створення нових військових цвинтарів, меморіалів чи монументів , які чекають на своє вирішення в найближчі декілька років.

У дослідженні розкрито історико-культурне значення, збереження та ревалоризацію комплексу оборонних споруд Верхньої Польської брами в Кам’янці-Подільському. Висвітлено історію комплексу, який сформувався впродовж XVI-XVII ст. і включає Кушнірську башту з Вітряною брамою, Турецькі бастіони, міські оборонні мури і квадратну башту литовського періоду, яка була розчищена впродовж останніх років.

Проаналізовано ступінь збереженості архітектурно-містобудівної структури центрального історичного ареалу міста Стрий. Досліджено цінність окремих об’єктів, які претендують на пам’ятко-охоронний статус. Здійснено аналіз інвазії в архітектурну забудову та її містобудівну структуру сучасними малопрофесійними будівлями, урізанням парцель відповідно до історичних кадастрів. Запропоновано створення музею під відкритим небом у центральній частині Стрия.

Висвітлено результати першої черги реставраційних робіт із повернення втраченого образу актової зали (зали засідань великого сенату) – головного приміщення найстарішого корпусу університету. Мета робіт – реставрувати малярську та скульптурну декорацію зали, повернути їй первісний автентичний вигляд із 1880 р. Декор зали був реалізований у 1884 р. художником і архітектором Іваном Долинським, за задумом першого ректора, архітектора Юліана Захарієвича. Проте первісне мистецьке опорядження зали було втрачене у наступні періоди після Першої світової війни.

У статті розглядаються історичні будівлі та споруди з природного білого каменю в межах сучасного лівобережжя Дністра Республіки Молдова (історичного Східного Поділля): фіксується стан їх збереження, характеризуються особливості їхнього архітектурного вигляду та конструктивних рішень кам’яної кладки.

В статті вперше виконано аналіз та систематизацію скульптурних зображень Святого Яна Непомуцького кінця XVIII – XIX столітьв Галичині, визначено автентичне місце розташування та запропоновано авторство твору, опрацьовано програму реставрації та практично реалізовано роботи на пам’ятці.

У статті продемонстровано особливості мистецької пластики образу Богородиці у скульптурі періоду кінця XIX-першої половини XX ст. Предстаавлено іконографічні канони та прийоми виконання скульптур різними майстрами використовуючи приклад фігури Богродиці Непорочного Зачаття із села Добряни Городоцького району. Розкрито головні позиції реставраційної програми та хід її реалізації.