У статті розглядаються історичні будівлі та споруди з природного білого каменю в межах сучасного лівобережжя Дністра Республіки Молдова (історичного Східного Поділля): фіксується стан їх збереження, характеризуються особливості їхнього архітектурного вигляду та конструктивних рішень кам’яної кладки.
В статті вперше виконано аналіз та систематизацію скульптурних зображень Святого Яна Непомуцького кінця XVIII – XIX столітьв Галичині, визначено автентичне місце розташування та запропоновано авторство твору, опрацьовано програму реставрації та практично реалізовано роботи на пам’ятці.
У статті продемонстровано особливості мистецької пластики образу Богородиці у скульптурі періоду кінця XIX-першої половини XX ст. Предстаавлено іконографічні канони та прийоми виконання скульптур різними майстрами використовуючи приклад фігури Богродиці Непорочного Зачаття із села Добряни Городоцького району. Розкрито головні позиції реставраційної програми та хід її реалізації.
У статті проаналізовано історію творення, стилістичне і пластичне вирішення та розроблено технологію реставрації білокам’яної скульптури Непорочного Зачаття Діви Марії із с. Тетевчиці, Червоноградського району, Львівської області.
Розглянуто особливості та властивості хіміко-технологічних досліджень кам’яної скульптури Св. Яна Непомуцького з села Чабарівка. З’ясовано, що хіміко-технологічні дослідження впливають на вибір методів реставрації скульптури.
У статті подано інформацію про історію використання дерева для створення творів мистецтва та архітектури. Проаналізовано сфери застосування деревини, як основи для виготовлення творів мистецтва та архітектурного будівництва. Визначено види виготовлених дерев'яних витворів мистецтва та встановлено їх роль в українській культурі. Стверджується, що збереження цінних творів мистецтва є дуже важливим завданням для реставраційної науки. Автор розкриває причину знищення дерев’яних витворів мистецтва.
У статті розкрито історію становлення реставраційної діяльності на
прикладі реставрації замкових руїн в Україні та Європі в період ХІХ-ХХІ ст. Як
приклад розглянуто замки у Вудстоці (Англія), Вільнюсі, Тракаї (Литва),
Гайдельберзі (Німеччина), Варшаві, Іновлодзі (Польща), П'єрфоні (Франція),
Олеську та Острозі (Україна). Проаналізовано позиції щодо реставрації пам'яток
архітектури ряду науковців: Ежена Віолле-ле-Дюка, Алоїза Ріґля, Камілло Бойта
та Яна Захватовича.
Розглянуто реставраційні дипломні роботи виконані студентами спеціальності «реставрація творів мистецтва з каменю». Проаналізовано виклики, з якими зустрілися студенти, та методика і аргументація запропонованих відповідей
У статті проаналізовані наукові праці, що присвячені вивченню особливостей реставрації алебастрової скульптурної пластики за трьома тематичними групами: термінологічне значення назви алебастрового каменю; мінералогія, кар'єри та каменеобробні осередки алебастрового каменю; збереження та відновлення скульптурної пластики з алебастрового каменю.
В статті розкрито методику реставрації, а також архітектурні, конструктивні та мистецькі особливості голови лева з виногроном. Викладено аргументи в користь твердження, що завдяки деталям можна репрезентувати просторовий образ Львова у культурному контексті вибраних століть.