У статті розглянуто етапи формування організаційної структури і законодавчих підстав пам’яткоохоронної діяльності у Східні Галичині періоду Австро-Угорщини на тлі загальнодержавних процесів. Показано, що формування організаційної структури у Східній Галичині відбувалося синхронно із процесами у Відні і контролювалася з центру. Проте, особливістю стало те, що наприкінці ХІХ ст. у Східній Галичині (так само як у Західній) формуються неурядові організації консерваторів, які фактично контролюють всі локальні пам’яткоохоронні процеси. Також показано, що діяльність організацій консерваторів зосереджувалася на питаннях управління, а також на проблемах інвентаризації, каталогізації пам’яток архітектури та видавничій діяльності. Проблеми теорії діяльності консерваторів, методики консервативних та реставраційних робіт у документах та діяльності пам’яткоохоронних організацій відображені не були. Зазначено, що репрезентація діяльності консерваторів Східної Галичини на загальнодержавному рівні не було значним.
Бевз М., Сприса Т., 2010. Початки пам’яткоохоронної та реставраційної діяльності у Львові, Галицька брама, № 10 (190), с. 7-9.
Заречнюк О. Мєчислав Потоцький та початки формування кола пам'яткоохоронців у Львові у 1860-х і 1870-х роках. Доступ: https://lia.lvivcenter.org/uk/themes/potocki-monument-preservation/ (Перегляд 23.08.2024)
Саламаха І., 2008. Державна охорона історичних пам’яток у Східній Галичині напередодні Першої світової війни (1910–1914), Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, №17, c. 73-79.
Саламаха І., 2010. Правове регулювання охорони історичних пам’яток у Східній Галичині в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. згідно Галицького Крайового законодавства, Вісник львівської комерційної академії, серія: гуманітарні науки, вип. 9, с.15-20
Саламаха І., 2015. Охорона пам’яток історії та культури Східної Галичини у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.: організаційні засади, законодавство, фінансування, Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук, зі спеціальності 07.00.01, Львів, Львівський національний університет ім..Івана Франка.
Саламаха І., 2017. Фінансування Галицьким крайовим сеймом охорони історичних пам’яток Східної Галичини у другій половині І ХІХ ст., Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія, Вип. 1, ч. 3, с. 145-150.
Саламаха І., 2019. Участь “Грона консерваторів Східної Галичини” у проведенні реставраційних робіт у Львові на початку ХХ ст., Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, серія: історія, ТНПУ ім. В. Гнатюка, вип. 1, с. 83–88.
Сприса Т., 1999. Пам’яткоохоронне право та діяльність Центральної комісії з дослідження та консервації пам’яток в Галичині в другій половині ХІХ ст., Вісник Державного університету «Львівська політехніка», серія «Архітектура», № 375, с.86–91.
Сприса Т., 2011. Пам’яткоохоронна та реставраційна діяльність у Львові від середини ХІХ-го століття до початку другої світової війни (1939 року), Вісник Державного університету «Львівська політехніка», серія «Архітектура», № 716, с. 269–273.
Brückler T., 2020. Zur Geschichte der österreichischen Denkmalpflege, Böhlau Verlag Wien Köln Weimar. https://doi.org/10.7767/9783205210184
Jokilehto J., 1999. A History of architectural conservation, Editura Butterworth– Heinmann Series in Conservation and Museology, Oxford, 1999
Charewiczowa Ł., 1938. Historiografia i miłośnictwo Lwowa, Lwów.
Demetrykiewicz W., 1885. Opieka prawna w Austrii dla zabytków sztuki i pomników historycznych ze szczególnym uwzględnieniem stosunków Galicyjskich, Kraków.
Dettloff Р., 2010. Z dziejów zjazdów konserwatorskich w Polsce. W stulecie I Zjazdu Miłośników Zabytków Ojczystych, Ochrona Zabytków, s. 279-287.
Frycz J., 1976. Restawracja i konserwacja zabytków architektury w Polsce w latach 1795-1918, Warszawa.
Gaczoł А., 2018. Z dziejów ochrony i konserwacji zabytków w Polsce, w: działaj i miej nadzieję. Stulecie państwowych służb konserwatorskich w Polsce 1918–2018, Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Norodowego, s. 45-56.
Michalska-Bracha L., 2021. Środowisko intelektualne Towarzystwa Miłośników Przeszłości Lwowa (1906-1939), Krakowskie pismo kresowe, rocznik 13, s. 153-164. https://doi.org/10.12797/KPK.13.2021.13.09
Mikrut A., Sikorski K., 2020. Contribution to Studies on Heritage Conservation in Galicia. Wiadomości Konserwatorskie, Journal of Heritage Conservation , #62, p.16–27
Mittheilungen der K.K. Central-Commission zur Erforschung und Erhaltung der Baudenkmale. Electronic resource: https://www.ub.uni-heidelberg.de/helios/fachinfo/www/kunst/digilit/artjo... [Access 20.08.2024]
Mittheilungen der c.k. Central-Commission für Erforschung und Erhaltung der Kunst- und historischen Denkmale. Electronic resource: https://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/meeb, [Access 20.08.2024]
Rus I., 2012. The Beginnings of Heritage conservation in Transylvania under Austrian Influences, AusTRIAn Influences And RegIonAl IdenTITIes In TRAnsylvAnIAб AB-ART Bratislava, p. 89-109.
Matthew R., 2013. The Vienna school of art history, empire and the politics of scholarship 1847-1918, The Pennsylvania State Press University Park, Pennsylvania.
Sisa J., 2020. From the Central Commission to the National Commission of Monuments: Changing Institutional Framework and Principal Projects in the Kingdom of Hungary, MONUMENTORUM TUTELA, Ochrana pamiatok, Bratislava, Pamiatkový úrad Slovenskej republiky, pp. 191-207.
Sobol L., 2008. Zarys glównych kierunków dzialań Grona konserwatorów Galicyi Zachodniej z lat 1888-1905, Wiadomości Konserwatorskie, # 24, s. 95-102.
Toczek A., 2004. Środowisko historyków lwowskich w latach 1860-1918, Prace Komisji Historii Nauki Polskiej Akademii Umiejętności, #6, s.123-158
Tomkowicz S., 1886. Reforma konserwatorstwa zabytków sztuki w Galicji, Kraków, 1886.
Woźny M., 2010, Włodzimierz Demetrykiewicz (1859-1937) – pierwszy prehistoryk z Krakowa, Materiały archeologiczne, v. XXXVIII, s.175-192.