У статті здійснено правовий аналіз кримінальних правопорушень проти власності, зокрема тих, які передбачені розділом VI Кримінального кодексу України. Окрему увагу присвячено проблемам кваліфікації, розмежуванню між суміжними складами (крадіжка, грабіж, розбій, шахрайство, привласнення чи розтрата майна тощо), а також складнощам у визначенні умислу, форми вини, мотиву та мети.
Стаття присвячена комплексному аналізу правової природи права людини на справедливий судовий розгляд, дослідженню механізмів його нормативно-правового забезпечення та ефективності реалізації крізь призму судової практики Європейського суду з прав людини. Особлива увага надається системному тлумаченню зазначеного права в контексті міжнародних стандартів правозахисної діяльності та його кореляції з національними правопорядками держав – учасниць Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У статті досліджено інститут реабілітації незаконно засуджених осіб у правовій системі України. Визначено, що реабілітація незаконно засуджених осіб у правовій системі України є важливим кроком для забезпечення справедливості та відновлення довіри до правосуддя. Встановлено, що інститут реабілітації незаконно засуджених осіб відіграє важливу роль у правовій системі України, оскільки істотно впливає на розвиток правосуддя та захист прав людини.
Проаналізовано рішення Верховного Суду Нідерландів у справі за позовом громадської організації Urgenda. Виокремлено аргументи судів різних інстанцій щодо можливості застосування норм Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у справах з приводу кліматичних змін. Констатовано, що Суд апеляційної інстанції та Верховний Суд Нідерландів застосували ст. 2 і 8 Конвенції у їх класичному розумінні Європейським Судом з прав людини.