особистість

Анотація. Девіантна поведінка неповнолітніх проявляється у різних формах та має різний ступінь вираженості, зумовлених впливом зовнішнього соціального середовища та індивідуальними особливостями самої особистості неповнолітнього, які визначають його реакції на різні життєві невдачі. 

Поведінка, що відхиляється від загальноприйнятих очікувань може мати як конструктивний, так і деструктивний характер, а девіантна поведінка відповідно позитивною чи негативною. При цьому оцінка такої поведінки відбувається виходячи з соціальних наслідків такого відхилення.

У статті аналізується поєднання настанови покладання на власні сили з концепцією духовних законів Р. В. Емерсона та розкривається зміст такого поєднання. Особливо наголошується на взаємозв’язку між свободою творчості та духовними законами, принципами індивідуалізму та надіндивідуальними принципами у філософії Р. В. Емерсона.

Концептуалізовано сутність агресії як філософсько-правового феномену та розкри- то специфіку термінологічної взаємодії “агресія–агресивність”. Відмежування поняття “агресія” і “агресивність” вказує на те, що, з одного боку, не за усякими агресивними ді- ями суб’єкта насправді стоїть агресивність особи як риса, з іншого – агресивність люди- ни зовсім не завжди проявляється в явно агресивних діях. Прояв або не прояв агресив- ності як особистісної риси у певних актах поведінки завжди є результатом складної вза- ємодії трансситуативних і ситуаційних чинників.

Серед вітчизняних педагогів XX століття особливе місце займає видатний педагог- новатор А. С. Макаренко, його теоретична і практична діяльність. В статті досліджено актуальні проблеми діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин колективу й особистості, наголошено на тому, що хоча А. Макаренко вважав, що колектив виконує основну роль у вихованні , але важливе місце він відводив особистості. У навчально-виховному процесі А. Макаренко велику увагу звертав на сутність організації і дисципліни, виховання кращих духовних, культурних і моральних якостей особистості.

У рецензованій монографії йдеться про людину як розумну та свідому істоту, про її знання та цінності, свободу та свідомість, які є проявами прагнення людиною буття. Основний спосіб буття людини у світі – це буття особистістю. Сьогодні існує небезпека нівелювання особистісного початку людського буття, коли науки про людину все більше натуралізуються, нейролізуються та комп’ютеризуються. Така нівеляція веде до пост-гуманізму та пост-людства. Це з одного боку. З іншого боку, істина також є одним із визначників буття особистістю. Істина облагороджує особистість.

The article presents a scientific and theoretical review of domestic and foreign studies devoted to the problem of aggression and behavioral deviations in the children's environment. The psychological features of destructive behavior and its characteristics from the standpoint of psychology, sociology and criminal-law sciences are considered. The mechanisms of formation of illegal actions are revealed, and the influence of deviations on the formation of personality is analyzed.

На філософсько-правовому рівні проаналізовано дефініцію індивідуальності у системі соціальних зв’язків. З’ясовано, що індивідуальність – одна з основних властивостей особистості, її суттєва характеристика, яка визначається за формою та способом буття людини як суб’єкта свідомої діяльності. Доведено, що формування особистості визначається історично системою суспільних відносин, культурою певної епохи, яку вона поступово опановує під час суспільної життєдіяльності. Від того, які саме соціальні чинники формують особистість, залежать і її індивідуальні риси.