Дослідження ролі чинника людини в безпеці руху є відносно молодим науковим напрямком, який почав розвиватись за декілька десятиліть до появи масового автомобіля. Витоки транспортної психології та психофізіології водіїв здебільшого мали на меті створення максимально комфортних та безпечних умов руху за рахунок композиції автомобільних доріг. З часом надійшла потреба враховувати самі умови праці водія, а саме ергономіку рухомого складу. Найбільш пізні роботи вже враховували попередній досвід і розглядали питання технологічних процесів вантажних та пасажирських перевезень з урахуванням чинника людини. Серед об’єктів та предметів дослідження у попередніх працях розглядались процеси керування легковими автомобілями з різними ергономічними характеристиками та автобусами різної вмістимості, що створювало своєрідну матрицю випадків для планування експериментів. Якщо ж говорити про вантажні автомобілі, матриця випадків, які треба дослідити має значно більші розмірності, оскільки до множин ергономічних та динамічних особливостей рухомого складу додається значно ширша за масштабами множина спеціалізації вантажів та рухомого складу. В такому випадку найбільш важливим є питання визначення впливу дорожніх умов на функціональний стан водіїв, які здійснюють перевезення небезпечних вантажів, що є метою цієї статті.
У роботі під час досліджень використовувались: методи натурних досліджень для встановлення значень інтенсивностей руху транспортних потоків на автомобільних дорогах; методи камеральних досліджень для визначення значення пропускної здатності автомобільних доріг; електрофізіологічні методи для визначення зміни функціонального стану водіїв; методи системного аналізу для опрацювання результатів проведених досліджень та їх інтерпретації.
В статті здійснено типування дорожніх умов за їх складністю, а також диференціацію водіїв за їхніми психологічними та професійними якостями. Проведено експериментальні дослідження зміни показників функціонального стану водіїв різних вікових та соціонічних груп за різної складності дорожніх умов під час перевезення небезпечних вантажів другого класу. Основні результати вказують на те, що при аналізі впливу умов руху на функціональний стан водіїв спостерігається різна динаміка зміни рівня психоемоційного напруження для людей, які характеризуються окремими типами нервової системи та відношенням їхнього віку до стажу роботи.
1. Bęczkowska, S. (2019). The method of optimal route selection in road transport of dangerous goods. Transportation Research Procedia, 40, 1252-1259. doi: 10.1016/j.trpro.2019.07.174 (in English)
https://doi.org/10.1016/j.trpro.2019.07.174
2. Agreement concerning the International Carriage of Dangerous Goods by Road. Retrieved from: https://unece.org/about-adr (in English)
3. Bergesen, H. O., Parmann, G., & Thommessen, Ø. B. (2018). Convention on Civil Liability for Damage Caused during Carriage of Dangerous Goods by Road, Rail, and Inland Navigation Vessels (CRTD). In Yearbook of International Cooperation on Environment and Development 1998-99. (pp. 85-86). Routledge. (in English)
https://doi.org/10.4324/9781315066547-14
4. Yazid, M. F. H., Ta, G. C., & Mokhtar, M. (2020). Classified Chemicals in Accordance with the Globally Harmonized System of Classification and Labeling of Chemicals. Comparison of Lists of the European Union, Japan, Malaysia and New Zealand. Safety and health at work, 11(2), 152-158. doi: 10.1016/j.shaw.2020.03.002 (in English).
https://doi.org/10.1016/j.shaw.2020.03.002
5. Aminu, S. A., & Asikhia, O. U. (2021). Fuel-efficient vehicles and petrol consumption in the transportation sector of Lagos State, Nigeria. Governance and Management Review, 4(1). 1-17 (in English).
6. Galkin, A., Davidich, N., Melenchuk, T., Kush, Ye., Davidich, Yu., & Lobashov, O. (2018). Modelling truck's transportation speed on the route considering driver's state. Transportation research procedia, 30, 207-215. doi: 10.1016/j.trpro.2018.09.023 (in English).
https://doi.org/10.1016/j.trpro.2018.09.023
7. Krystopchuk M. (2020). Change of drivers functional condition while moving along highways of different technical categories. Transport technologies, 1(1), 22-32 doi: 10.23939/tt2020.01.022 (in English).
https://doi.org/10.23939/tt2020.01.022
8. Davidich, Y., Kush, Y., & Ponkratov, D. (2020). Change of car drivers stress index during different periods of the day in urban traffic conditions. Transport technologies, 1(2), 23-32. doi: 10.23939/tt2020.02.023 (in English)
https://doi.org/10.23939/tt2020.02.023
9. Zhuk, M., Kovalуshуn, V., Royko, Y., & Barvinska, K. (2017). Research on drivers' reaction time in different conditions. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(3), 24-31. doi: 10.15587/1729-4061.2017.98103 (in English).
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.98103
10. Siaplaouras, J., Frerix, M., Apitz, A., Zöller, D., & Apitz, C. (2021). Effects of exercise training on heart rate variability in children and adolescents with pulmonary arterial hypertension: a pilot study. Cardiovascular Diagnosis and Therapy, 11(4), 1028. doi: 10.21037/cdt-20-263 (in English).
https://doi.org/10.21037/cdt-20-263
11. Sahoo, T. K., Mahapatra, A., & Ruban, N. (2019). Stress index calculation and analysis based on heart rate variability of ECG signal with arrhythmia. 2019 Innovations in Power and Advanced Computing Technologies (i-PACT), (pp. 1-7). doi: 10.1109/i-PACT44901.2019.8959524 (in English).
https://doi.org/10.1109/i-PACT44901.2019.8959524
12. Shakouri, M., Ikuma, L. H., Aghazadeh, F., & Nahmens, I. (2018). Analysis of the sensitivity of heart rate variability and subjective workload measures in a driving simulator: the case of highway work zones. International journal of industrial ergonomics, 66, 136-145. doi: 10.1016/j.ergon.2018.02.015 (in English).
https://doi.org/10.1016/j.ergon.2018.02.015
13. Albers, C. (2019). The problem with unadjusted multiple and sequential statistical testing. Nature Communications, 10(1), 1-4. doi: 10.1038/s41467-019-09941-0 (in English).
https://doi.org/10.1038/s41467-019-09941-0
14. Types of Sampling : Sampling Methods for social research. Retrieved from https://www.voxco.com/blog/sampling-methods-social-research (in English).
15. Rybinska A. P. (2019). Administrative and legal support of activity on rendering of services of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. Candidate's thesis. Kyiv: State Research Institute MIA (in Ukrainian).
16. Gjurkovic, M., & Snajder, J. (2018). Reddit: A Gold Mine for Personality Prediction. Proceedings of the Second Workshop: Computational modeling of people's opinions, personality, and emotions in social media (pp. 87-97). - New Orleans, USA (in English).
https://doi.org/10.18653/v1/W18-1112