Статистика аварій у сфері транспорту та практичні результати у сфері безпеки вказують на те, що без вирішення проблематики людського чинника технологічні рішення не здатні забезпечити життєздатність (безпеку, стійкість, надійність та ефективність) складних систем та структур. Особливо гостра ця проблема для транспортних систем як надзвичайно складних технологічно-соціальних структур, що орієнтовані на забезпечення ефективності та безпеки цілої сфери життя людства. У транспортних системах та технологіях людський чинник відіграє критичну роль. Успішне функціонування транспортних систем потребує врахування людського чинника на всіх рівнях – від розроблення, проєктування та планування систем і технологій, від навчання та освіти до залучення суспільства до процесів прийняття рішень.
Тому актуальними є розвиток концепції управління людським чинником та аналіз основних проблем у транспортних системах, що пов’язані з людським чинником, з метою підвищення безпеки, надійності та ефективності їх функціонування.
У статті проаналізовано проблеми людського чинника в транспортних системах та пошуку рішень щодо управління ним. Метою статті є аналіз основних проблем у транспортних системах, що пов’язані з людським чинником, та розвиток концепції управління людським чинником для подальшого пошуку рішень щодо підвищення безпеки і надійності транспортних систем. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань у дослідженні запропоновано набір інструментів. Проаналізовано основні проблеми транспортних систем, що пов’язані із людським чинником. Систематизовано основні напрями вирішення проблем впливу людського чинника на безпеку транспортних систем. Викладено головні засади, модель та шляхи розвитку концепції управління проблемою людського чинника в складних системах, до яких належать транспортні. Запропоновано систематизацію стратегії управління ризиками, матрицю взаємозв’язку стратегій управління ризиками та підходами до управління безпекою складних систем. Запропоновано новий погляд на принцип адаптивної ергономічності як реалізацію стратегії толерантності та розглянуто застосування принципу адаптивної ергономічності до транспортних систем.
Головною метою роботи є привернення уваги наукової та освітньої спільноти до проблеми людського чинника та необхідності використання концепції управління людським чинником у навчальному процесі для підвищення загальної культури безпеки в суспільстві.
1. Dul, J., Bruder, R., Buckle, P., Carayon, P., Falzon, P., Marras, W. S., ... & Van der Doelen, B. (2012). A strategy for human factors/ergonomics: developing the discipline and profession. Ergonomics, 55(4), 377-395. doi: 10.1080/00140139.2012.661087 (in English).
https://doi.org/10.1080/00140139.2012.661087
2. Reiman, A., Kaivo-oja, J., Parviainen, E., Takala, E. P., & Lauraeus, T. (2021). Human factors and ergonomics in manufacturing in the industry 4.0 context-A scoping review. Technology in Society, 65, 101572. doi: 10.1016/j.techsoc.2021.101572 (in English).
https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2021.101572
3. Lee, J. D., Wickens, C. D., Liu, Y. & Boyle, L. N. (2017). Designing for People: An introduction to human factors engineering. Charleston, SC: CreateSpace, 692 p. (in English).
4. Mygal, V. P., Mygal, G. V. & Mygal, S. P. (2021). Transdisciplinary convergent approach - human factor. Radioelectronic and Computer Systems, Modelling and digitalization, 4(100), 7-21. doi: 10.32620/reks.2021.4.01 (in English).
https://doi.org/10.32620/reks.2021.4.01
5. Mehta, R. K., & Parasuraman, R. (2013). Neuroergonomics: a review of applications to physical and cognitive work. Frontiers in human neuroscience, 7, 889. doi: 10.3389/fnhum.2013.00889 (in English).
https://doi.org/10.3389/fnhum.2013.00889
6. Fedota, J. R., & Parasuraman, R. (2010). Neuroergonomics and human error. Theoretical Issues in Ergonomics Science, 11(5), 402-421. doi: 10.1080/14639220902853104 (in English).
https://doi.org/10.1080/14639220902853104
7. Rantanen, E., Boehm-Davis, D., Boyle, L. N., Hannon, D., & Lee, J. D. (2016). Education of future human factors professionals. In Proceedings of the Human Factors and Ergonomics Society Annual Meeting, 6(1), (pp. 418-421). doi: 10.1177/1541931213601094 (in English).
https://doi.org/10.1177/1541931213601094
8. Mygal, V., Mygal, G., & Mygal, S. (2022). Cognitive Space for Online and Offline Learning: A Convergent Approach. The Educational Review, USA, 6(4), 109-123. doi: 10.26855/er.2022.04.001 (in English).
https://doi.org/10.26855/er.2022.04.001
9. Mygal, V., Mygal, G., & Mygal, S. (2023). Strategy for the development of design education in post-war Ukraine: transdisciplinary approach. SA, 5(2), 119-129. doi: 10.23939/sa. (in English).
https://doi.org/10.23939/sa
10. Mygal, G., & Protasenko, O. (2023). Designing human-machine systems: transformation of a designer's thinking. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «KhPI». Seriia: Novi rishennia u suchasnykh tekhnolohiiakh [Bulletin of the National Technical University "KhPI". Series: New solutions in modern technology], 4 (18). 27-35. doi:10.20998/2413-4295.2022.04.01 (in English).
https://doi.org/10.20998/2413-4295.2022.04.01
11. Bernstein, J. H. (2015). Transdisciplinarity: A Review of Its Origins, Development, and Current. Retrieved from: https://academicworks.cuny.edu/kb_pubs/37/ (in English).
12. Patnaik, Dev. (2023). Forget Design Thinking and Try Hybrid Thinking. Retrieved from: https://www.jumpassociates.com/forget-design-thinking-and-try-hybrid-thi... (in English).
13. Cross, N. (2006). Designerly ways of knowing . Springer London. (in English).
14. Meister, D. (1989). Conceptual Aspects of Human Factors. Baltimore and London, The J. Hopkins University Press (in English).
15. Serdiuk S. M. (2014). Erhonomichni pytannia proektuvannia liudyno-mashynnykh system [Ergonomic issues of designing man-machine systems]. Zaporizhzhia: ZNTU (in Ukrainian)
16. Parasuraman, R., & Riley, V. (1997). Humans and automation: Use, misuse, disuse, abuse. Human factors, 39(2), 230-253. doi: 10.1518/001872097778543886 (in English).
https://doi.org/10.1518/001872097778543886
17. Mygal, V., Mygal, G., & Mygal, S. (2023). Actual problems of creative activity and new cognitive possibilities: a transdisciplinary approach. Retrieved from: https://www.qeios.com/read/GIJ3RI.3 (in English).
https://doi.org/10.32388/GIJ3RI.3
18. Marshall, P., Hirmas, A., & Singer, M. (2018). Heinrich's pyramid and occupational safety: a statistical validation methodology. Safety science, 101, 180-189. doi: 10.1016/j.ssci.2017.09.005. (in English).
https://doi.org/10.1016/j.ssci.2017.09.005
19. Zgurovsky, M.Z., Pankratova, N.D. (2007). System analysys: theory and application. Berlin: Springer (in English).
20. Pankratova, N., Malishevsky, A., & Pankratov, V. (2022). Cyber-Physical Systems Operation with Guaranteed Survivability and Safety Under Conditions of Uncertainty and Multifactor Risks. Retrieved from: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-030-94910-5_2 (in English).
https://doi.org/10.1007/978-3-030-94910-5_2
21. Passino, K. М. (2005). Biomimicry for Optimization, Control, and Automation. Springer-Verlag London. doi: 10.1007/b138169. (in English).
https://doi.org/10.1007/b138169
22. Mygal, G., Mygal, V., Protasenko, O., & Klymenko, I. (2022). Cognitive aspects of ensuring the safety, dependability and stability of a dynamic system's functioning in extreme conditions. In Conference on Integrated Computer Technologies in Mechanical Engineering-Synergetic Engineering (pp. 195-206). Cham: Springer International Publishing. doi: 10.1007/978-3-030-94259-5_18 (in English).
https://doi.org/10.1007/978-3-030-94259-5_18
23. Mygal, G., Protasenko, O., Kobrina, N., & Mykhailova, E. (2023). Ergonomic thinking in the design of human-machine systems. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «KhPI». Seriia: Novi rishennia v suchasnykh tekhnolohiiakh [Bulletin of the National Technical University "KhPI". Series: New solutions in modern technology], 1(15), 42-52. doi: 10.20998/2413-4295.2023.01.06 (in English).
https://doi.org/10.20998/2413-4295.2023.01.06
24. Wilson, J. R. (2014). Fundamentals of systems ergonomics/human factors. Applied ergonomics, 45(1), 5-13. doi: 10.1016/j.apergo.2013.03.021. (in English).
https://doi.org/10.1016/j.apergo.2013.03.021
25. Hancock, P. A., & Drury, C. G. (2011). Does human factors/ergonomics contribute to the quality of life?. Theoretical Issues in Ergonomics Science, 12(5), 416-426. doi: 10.1080/1464536X.2011.559293 (in English).
https://doi.org/10.1080/1464536X.2011.559293