МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ВИЗНАЧЕННЯ ОБ'ЄКТІВ РАДІОТЕХНІЧНОЇ РОЗВІДКИ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ МАШИННОГО НАВЧАННЯ ТА ОНТОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ

https://doi.org/https://doi.org/10.23939/ujit2023.01.092
Надіслано: Березень 24, 2023
Прийнято: Травень 02, 2023

Цитування за ДСТУ: Кузьмін О. В. Данилик В. М., Литвин В. В., Рибчак З. Л. Методи та засоби визначення об'єктів радіотехнічної розвідки з використанням технологій машинного навчання та онтологічного підходу. Український журнал інформаційних технологій. 2023. Т. 5, № 1. С. 92–98.

Citation APA: Kuzmin, O. V. (2023). Danylyk, V. M., Lytvyn, V. V., Rybchak, Z. L. (2023). Methods and means of determining objects of radio intelligence using the ontological approach. Ukrainian Journal of Information Technology, 5(1), 92–98. https://doi.org/10.23939/ujit2023.01.092

1
Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів, Україна
2
Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів, Україна
3
Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів, Україна

Досліджено методи та засоби визначення об’єктів радіотехнічної розвідки з використанням технологій машинного навчання та онтологічного підходу. Для визначення об’єктів радіотехнічної розвідки використано наївний байесівський класифікатор. Наївний Байесівський класифікатор є алгоритмом машинного навчання, який використовується для класифікації об’єктів на підставі ймовірностей. Встановлено, що наївний Байесівський класифікатор використовується для визначення класів, до яких належать об’єкти радіотехнічної розвідки. Класифікатор використовує історичні дані про властивості об’єктів, щоб визначити ймовірності належності кожного об’єкта до певного класу. Наприклад, на підставі властивостей діапазону робочих частот, тривалості імпульсу, періоду повторення імпульсів та кількості джерел радіовипромінювань можна визначити ймовірність того, що об’єкт належить до певного класу засобів радіотехнічної розвідки. Для задання класів, до яких належать об’єкти радіотехнічної розвідки використано онтологічний підхід. Онтологічний підхід використовують для задання класів об’єктів радіотехнічної розвідки з метою створення ясної та однозначної моделі предметної області. Це дає змогу структурувати знання про об’єкти, їх властивості та взаємозв’язки, що спрощує подальший аналіз даних і дає змогу більш точно класифікувати нові об’єкти. Удосконалено процес класифікації об’єктів у військовій галузі, а саме засобів радіотехнічної розвідки шляхом поєднання методів k-найближчих сусідів, наївного байєсівського класифікатора та онтологічного підходу, що, на відміну від наявних методів, перед застосуванням класифікатора здійснюється кластеризація об’єктів із метою врахування діапазонів, у межах яких визначені ознаки об’єктів. Аналіз вхідних ознак показав, що основними ознаками для визначення засо-
бів радіотехнічної розвідки є: “діапазон робочих частот”; “тривалість імпульсу”; “період повторення імпульсів”; “кількість джерел радіовипромінювань”. Розроблено інформаційну систему класифікації засобів радіотехнічної розвідки, центральною компонентою якої є онтологія засобів радіотехнічної розвідки.

Проведено імітаційне моделювання роботи розроблених методів та алгоритмів. Обґрунтовано вибір програмних засобів для реалізації розроблених методів із метою подальшого впровадження на різних платформах. Для реалізації функціонального наповнення системи використано мову програмування JavaScript з використанням бібліотеки JQuery.  Проведене моделювання показує задовільний результат розроблених методів та алгоритмів.

[1] Грищенко, А. М. (2019). Методичні рекомендації роботи штабного офіцера тактичної ланки. Lviv.

[2] Процес прийняття рішень під час бойових дій. Міжнародний Комітет Червоного Хреста. (2018).

[3] Катренко, А. В. (2003). Системний аналіз об’єктів та про­цесів комп’ютеризації. Lviv: Новий світ 2000. 

[4] Buschmann, F., Meunier, R., Rohnert, H., Sommerlad, P.,  Stal, M. (2002). Pattern-Oriented Software Architecture.

[5] Bass, L., Clements, P., Kazman, R. (2003). Software Architecture in Practice. Addison-Wesley.

[6] Jacobsen, I., Christerson, M., Jonsson, P., Overgaard, G. (1992). Object Oriented Software Engineering.

[7] Evergreen. Для чого потрібні діаграми процесів. (2021). https://evergreens.com.ua/ua/articles/uml-diagrams.html.

[8] Nina.az. Метод k-найближчих сусідів. (2021). https://www.wiki.uk-ua.nina.az/Метод_найближчих_k-сусідів.html

[9] Nina.az. Наївний баєсів класифікатор. (2021). https://www.wiki.uk-ua.nina.az/Наївний_баєсів_класифікатор.html

[10] Nina.az. Ієрархічна модель даних. (2021). https://www.wiki.uk-ua.nina.az/Ієрархічна_модель_даних.html

[11] Visual Studio Code. Why Visual Studio Code? (2021). https://code.visualstudio.com/docs/editor/whyvscode

[12] Simplilearn. Node.js vs. Java: Differences, Applications, and Why You Should Learn Them. (2021). https://www.simplilearn.com/node-js-vs-java-article/

[13] Берко, А. Ю.,  Верес, О. М. (2003). Організація баз даних. Львів.

[14] Search Unified Communications. What is a real-time application (RTA)? Definition and Examples. (2022). https://www.techtarget.com/searchunifiedcommunications/definition/real-time-application-RTA/

[15] Smashing magazine. What Is User Experience Design? (2010). https://www.smashingmagazine.com/2010/10/what-is-user-experience-design-overview-tools-and-resources/