засоби масової інформації

У статті приділено увагу питанням ролі громадянського суспільства та засобів масової інформації у боротьбі зі корупцією. Доведено, що ефективна діяльність, спрямована на подолання корупції видається неможливою без участі суспільства. Громадськість, з одного боку, є тією силою, яка здатна розірвати коло системної корупції у державі, а з іншого, без її підтримки, взаємодії з інститутами громадянського суспільства, антикорупційна діяльність органів державної влади видається малоефективною.

Мова засобів масової інформації найоперативніше реагує на зміни в суспільних відносинах, саме в медіатекстах з’являються слова, що називають нові реалії, надають їм оцінку. Медіа не тільки відображають, але й пропагують нові соціокультурні моделі поведінки, стають рушіями змін у сприйнятті та трактуванні певних суспільних явищ.

Розглянуто основні етапи творення і реалізації самоідентифікованої особистості (статева ідентичність, расова ідентичність, класова, етнічна, національна, державна). Національна ідентичність найтісніше пов’язана із етнокультурою, бо технокультура позанаціональна із тяжінням до глобалізації, яка у другій половині XX — на початку XXI ст.

Перша згадка про фейкові новини припадає на XVII ст. Газетна качка — саме так називають неправдиву, сфальсифіковану та неперевірену інформацію, поширену в ЗМІ. За однією із версій (а їх чимало), виникнення виразу пов’язують із анекдотом бельгійського журналіста Корнеліссена, який одного разу опублікував цілком серйозно, як нібито наукове повідомлення, анекдот про ненажерливість качок. Якийсь учений порубав, мовляв, качку на дрібні шматочки та віддав «на сніданок» іншим дев’ятнадцятьом качкам.

Заголовок у засобах масової інформації відіграє особливу роль, оскільки це не просто елемент поданого до публікації матеріалу, але й відображення основної ідеї журналістського тексту. За допомогою влучного заголовка можна привертати увагу потенційних читачів, інтригувати, зацікавлювати. Проте через невдалий заголовок до важливої та цікавої інформації матеріал можуть не помітити читачі. Використовується маніпулятивний вплив на аудиторію саме за допомогою заголовків, адже дуже часто потенційні реципієнти роблять висновки про всю публікацію із самої назви.

Простежується еволюція українських діаспорних ЗМІ Вінніпега від газет та журналів до веб-порталу та групи на Facebook.

Проаналізовано тему міжконфесійних конфліктів у медіа. Закцентовано на актуальності дослідження, що зумовлено процесами церковно-релігійного життя держа- ви. Інша причина актуальності зумовлена внутрішньополітичними процесами в Україні, які сформовані певними суспільно-політичними зрушеннями (виборчі процеси, революції тощо), а також геополітичним впливом Росії на державу через Церкву. Власне ці аспекти проблематики можна виокремити із журналістських матеріалів. Також вони є основою візій.

Стаття репрезентує законодавчі проекти змін щодо Закону про друковані засоби масової інформації, зокрема Закону про медіа і закону про дезінформацію. Схарактеризовано особливості сучасного етапу комунікації і функціонування в ній інформації та маніпулювання нею з метою ворожого впливу на правосвідомість комунікантів. Вказано на шкідливі наслідки гібридної інформаційної війни. Висловлені окремі думки щодо положень обговорюваних законопроектів

Розглянуто провідні форми висвітлення у британських ЗМІ найгострішої проблеми Об’єднаного Королівства – виходу країни з Європейського Союзу, процесу, який отримав назву Brexit (“Британський вихід”).

Сучасна вітчизняна журналістика намагається наслідувати тенденції світових мас-медіа. Це надзвичайно позитивне явище, яке свідчить про глобалізацію та прогресивність. Дослідження сконцентроване довкола соціальної мережі Instagram, яка від часу свого заснування здобула велику популярність як серед пересічних користувачів, так і серед журналістів. Робота сучасного журналіста в соціальних мережах сьогодні надзвичайно необхідна йому як для власного інформування, так і для популяризації свого контенту серед аудиторії.