Автори статті вперше в українській історіографії приділяють увагу
урбаністичній ґенезі подільського містечка Жванець, яке історично сформувалось як
важливий прикордонний пункт. Завдяки географічному розташуванню та рельєфним
особливостям місцевості, держави, яким він належав, вбачали в ньому стратегічне
значення. Незважаючи на це, у науковій літературі питанню містобудівного розвитку
містечка приділено мало уваги, в результаті чого Жванець (станом на 2020 р. – центр
Жванецької об’єднаної територіальної громади) не має візії регенерації історико-
архітектурного середовища, яке, за умов належного використання, може слугувати
поштовхом до економічного розвитку села. Правильно сформовані програми, в яких
поєднуються землі с/г обробітку з землями природно-заповідного фонду та історико-
культурного призначення в єдину концепцію, дадуть сталий розвиток території та
підвищать благополуччя його населення. В публікації вперше вводяться у науковий обіг
архівні та іконографічні джерела, які дозволяють реконструювати Жванець у період
його перебування у складі Речі Посполитої у XVII-XVIII ст. Крім цього, автори
висувають гіпотезу про локалізацію давньоруського міста Плав на території сучасного
Жванця – передмістя Загора. Гіпотеза сформована на основі письмової згадки літопису
Руського та Галицько-Волинського, а також за наявними слідами мисового городища
на правому березі р.Жванчик у місці її впадіння у р.Дністер. За допомогою історичної
картографії проаналізовано стан городища у XVIII-XX ст., в тому числі його
структуру і тип розпланування. На картах XVIII ст. городище зображено
дводольним, з потужними смугами земляних укріплень, але з II пол. XIX ст. від
городища залишився укріплений дитинець. Його обрис зображено на німецькій
аерофотозйомці 1944 р. За результатами дослідження встановлено, що дитинець
городища не мав зв’язку з укріпленим посадом (чи підгороддям), оскільки вал дитинця
не має місця розриву, і відповідно, не мав вхідної брами з напільної сторони. Тому
припускаємо, що Плав був опорним військовим пунктом, збудованим як спостережний
пункт та виконував функцію військового містечка-супутника головного міста
Хотина.
На підставі комплексних студій історичних джерел, іконографії та сучасного
стану пам’яток культурної спадщини, встановлено, що за планувальними
характеристиками замок та центральна частина міста (середмістя) відносяться до
регулярного типу модерної доби, яка тривала у Речі Посполитій протягом XVII ст.
Сам замок був пристосований під використання артилерії з часу його будівництва, що
унеможливлює існування його у давніших часових проміжках. Натомість, земляні
укріплення міста, які детально зафіксовані в історичній картографії XVIII ст.,
виглядають досить простими і не включають в себе надбання тодішнього
фортифікаційного мистецтва, що відкриває для майбутніх дослідників інші
перспективні питання, зокрема місце Жванця (а також і Плава) у ієрархії
прикордонних оборонних об’єктів Середнього Подністров’я.
Deutschefotothek, 2006. Sammlung von Festungsplänen. II. Planes von Italien, Ungarn, Pohlen
und denen Nordischen Königreichen (online) Доступно: http://www.deutschefotothek.de/documents/
obj/70300002 (Дата звернення: 19 08 2020)
FBC, 1771. Beytrag zur Geschichte Rußlands vom Jahr 1727 bis 1744 : Charten u. Pläne. (online)
Доступно: <https://fbc.pionier.net.pl/details/nnxRbwt> (Дата звернення: 19 08 2020)
Getkant, F., 1638. Riksarkivet - Sök i arkiven. (Онлайновий) Available at:
https://sok.riksarkivet.se/amnesomrade?postid=Arkis+b8910c89-b7af-40f6-b...
&infosida=amnesomrade-militaria&flik=1&vol=n%2cn%2cn&ct=50&inc=1&exp=y&s=Balder (Дата
звернення: 19 08 2020).
Kamienczanka, 2015. Екзарх Всього Існуючого в екзилі (online) Доступно:
<https://kamienczanka.livejournal.com/tag/Жванець> (Дата звернення: 15 серпень 2020)
King’s Military Collection, 1769a. PLAN / de l’attaque et de la défaite des Turcs / par les trouppes
Imp:les de Russie / dan la nuit du 22 au 23 - / Août de l’année 1769. (top right, above edge of border:)
N.o III 1773
King’s Military Collection, 1769b. Plan de la Forteresse de CHOCZIM en MOLDAVIE, / avec
les Fauxbourg brûlés et les environs de 3 Werstes / à la ronde, représentant le Retranchement ennemi,
les tranchées / et les batteries des deux côtés du Dnester; levé après la... 1773
Muzeum Narodowe w Krakowie, 2018. Planta Situatiey około Kamienca, Okopow y Chocimia
(online) Доступно: <https://cyfrowe.mnk.pl/dlibra/publication/21017/edition/20733#info> (Дата
звернення: 19 08 2020)
Opyrchał, L., 2019. Rękompiśmienne plany i ryciny twierdzy Kamienic Podolski. Warszawa.
Yekeler, N., 2014. Osmanłi′dan günümüze türk-leh ilişkileri. Poseł w drodze & Stosunki tureckopolskie
od czasòw osmańskich do dnia dziesiejszego. Istambuł.
Афанасьев-Чужбинский, А., 1863. Поездка в Южную Россию, Т. 2: Очерки Днестра. Санкт-
Петербург: Типография Морского Министерства.
Буйновська, Є. та Позняков, Д., 2018. Іконографічні джерела з історії Хотинської
фортеці: гравюри, карти, плани. Кам’янець -Подільський: ФОП Буйницький О. А.
Возний, І., 2005., Історія досліджень та етапи формування давньоруських міст Х – ХІІІ ст.
у межиріччі Верхнього Сирету та Середнього Дністра. Матеріали і дослідження з археології
Прикарпаття і Волині, 9, Львів.
Гудзенко, П., ред., 1953. Воссоединение Украины с Россией: Документы и материалы, Т.
3: 1651–1654. Москва, Издательство АН СССР.
Гульдманъ, В., 1901. Памятники старины въ Подоліи. Каменец-Подольский.
Добржанський, О., Макар, Ю. та Масан, О., 2002. Хотинщина: Історичний нарис.
Чернівці: Молодий Буковинець.
Довженок, В., 1946. Військова справа в Київській Русі. . Київ: Інститут Археології Академії
Наук УРСР р., ф.12, №.161, с.16-19.
Жванецька ОТГ, 2020. Історична довідка (online) Доступно: <https://zhvaneckagromada.
gov.ua/istorichna-dovidka-1523015993/> (Дата звернення: 15 серпень 2020)
Замки и крепости Украины, 2017. Planta Situatiey około Kamienca, Okopow y Chocimia / План
ситуации около Каменца, Окопов и Хотина (17??). Автор: Jan de Witte / Ян де Витте (online)
Доступно: <https://forum.zamki-kreposti.com.ua/topic/1599-planta-situatiey-około-kamiencaokopow-
y-chocimia-план-ситуации-около-каменца-окопов-и-хотина-17-автор-jan-de-witte-ян-де-
витте/?tab=comments#comment-8737> (Дата звернення: 19 08 2020)
Замки та храми України, 2015. Жванець (online) Доступно: <https://castles.com.ua/zv.html>
(Дата звернення: 15 серпень 2020)
Захар’єв, В., Старенький, І. та Шпаковський, С., 2017. Замки, фортеці, пізньосередньовічні
міські укріплення Хмельницької області. Хмельницький.
Ківільша, Г., 2003, Жванецький замок, Подолянин. 14 бер.
Кучера, М., 1987, Змиевые валы среднего Поднепровя и их роль истории Киевской Руси.
Докторская дисертация, НА ІА НАНУ. Ф.12/657. Киев, с.282-283.
Кучера, М., 1988, Отчет об исследовании Траянових валов Среднего Поднестровя в 1988
г.( текст). НА ІА НАНУ.- 1988/15, c.32
Кучера, М., 1988a, Инвентарная опись находок экспедиции по исследованию Траяновых
валов Среднего Поднестровья в 1988 году, НА ІА НАНУ.- 1988/15.
Кучера, М., 1992, «Траянові» вали середнього Подністров’я, Археологія, 4, с.51.
Кучера, М., 1999. Слов’яно-руські старожитності VIII-XIII ст. між Сяном і Сіверським
Дінцем. Київ.
Кучугура, Л. та Якубенко, О., Звіт про проведення розвідок вздовж берега Дністровського
водосховища в Хмельницькій області у 1993 році. Науковий архів Інститут археології НАН
України. – 1993/54. Київ.
Лесик, О., 1993. Замки та монастирі України. Львів: Світ.
Махновець, Л., ред., 1989. Літопис Руський. Переклад з давньоруської Л. Махновець. Київ:
Дніпро.
Мисько, Ю. та Буйновська, Є., 2011. Хотинська Фортеця ХІІІ-ХІХ ст. Історія та основні
об’єкти. Харків.
Мовша, Т., 1974. Отчет о работе Подольской археологической экспедиции
Государственнаго историческаго музея, НА ІА НАНУ – 1974/3а. Киев.
Мовша, Т., 1987, Жванецька лінія розвитку Трипілля-Кукутені в Південному Побужжі. VII
Подільська історико-краєзнавча конференція (секція археології). Тези доповідей. Кам’янець-
Подільський, 1987 – с.9–10, с.12-14.
Молчановский, Н., 1885. Очерк известий о Подольской земле до 1434 г.: (преимущественно
по летописям). Киев: Типография Императорского Университета св. Владимира.
Нагнибіда, Р. та Ладоренко, І., 2015. Літопис Свято-Троїцької церкви містечка Жванця
(1869-1898). Львів: Апріорі.
Кам'янець-Подільська РДА, б/д. Опорный план. Жванец. Каменец-Подольского района
Хмельницкой области. Проект планировки застройки и благоустройства села. М-б 1:2000.
Архів земельного відділу Кам’янець-Подільської районної держадміністрації.
Павловський, А., 1869. Жванец Каменецкого уезда: историческое описание. Подольские
епархиальные ведомости, 4, с.157 – 164.
Пламеницька, О., 1993, Висліди і перспективи студій мурованого оборонного будівництва
Поділля. Міжнародна конференція з проблем охорони фортифікаційних споруд в Україні.
Матеріали. Кам’янець-Подільський, с.6,7.
Полевщикова, О., 2012. Історія України в книжкових пам'ятках ХVI - XVII ст. : з колекцій
Наук. б-ки ОНУ ім. І. І. Мечникова : збірник наукових праць. Одесса: Одеський національний
університет.
Рибчинський, О., 2017. Ринкові площі історичних міст України. Львів: Видавництво
Старого Лева.
Сис, Т., 1997, Єврейська Роксолана з Жванця. Подолянин. 5 вер., с. 3
Сіцінський, Ю., 1928. Оборонні замки західного Поділля: історично-археологічні нариси.
Записки історично-філологічного відділу ВУАН, т. 17, с.64-160.
Таранущенко С., 2013. Пам'ятки архітектури Подільської губернії. Харківський приватний
музей міської садиби.
Тимощук, Б., 1982. Давньоруська Буковина (Х-перша половина ХIV ст.Київ, Наукова
думка.
Федорова, Л., 2013. З історії пам’яткоохоронної та музейної справи у Наддніпрянській
Україні. 1870–1910-і рр. Київ: Інститут історії України НАН України, 20.