castle

ВЛАСТИВОСТІ АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНОГО ТВОРЕННЯ СЕРЕДМІСТЬ У ОДНОЙМЕННИХ МІСТАХ ДЕРАЖНЕ І ДЕРАЖНЯ

Розглянуто властивості архітектурно-містобудівного творення середмістя у історичних містах Деражне і Деражня. З’ясовано, що у Деражне замок розташовувався в південній частині сьогоднішнього села, на клиновому виступі утвореному в місці впадіння струмка у річку Горинь. Середмістя стояло на північний схід від замку. Його територія мала ознаки регулярного прямокутника, а брами розташовувалися у західній та північній сторонах оборонного периметра.

ФОРТИФІКАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЕВ’ЯНО-ЗЕМЛЯНОГО ЗАМКУ І ПОЛОВИНИ XVII СТОЛІТТЯ У КОХАНГОРОДІ БРАЦЛАВСЬКОГО ВОЄВОДСТВА

У статті автори наголошують, що фортифікаційні ранньомодерні дерев’яно-земляні об’єкти Поділля є практично не досліджені. У науковий обіг вперше вводяться результати натурних досліджень збереженого до сьогодні замчища у с. Коханівка Турбівської селищної громади Липовецького району Вінницької області, а у XVII ст. - м.

РЕГУЛЯРНИЙ САД XVIII СТ. ПРИ МЕДЖИБІЗЬКОМУ ЗАМКУ: ДОКУМЕНТИ І КАРТОГРАФІЯ

На підставі інвентарів Меджибізької волості, топографічних планів та інших документів у статті наводиться розташування, опис споруд та ботанічний опис так званого «італійського саду», який належав власникам міста Меджибожа у XVIII ст. Подаються задокументовані обставини його створення та свідчення його наявності в містобудівній структурі меджибізького передмістя. Зазначаються відмінності саду в Меджибожі від класичних італійських садів. Також на підставі архівних документів доводиться неспроможність припущень про влаштування в Меджибізькому замку резиденції у стилі романтизму.

ARCHITEKCI ZAMKU W MIĘDZYBOŻU W OSTATNIEJ POŁOWIE XVI WIEKU JAN BĄK I KRZYSZTOF BODZAN. ŹRÓDŁA PRZECIWKO MITOM

W artykule na podstawie rękopisu „Plac prawnych prac”, który napisano w latach 1753-1755 archiwistą rodziny Sieniawskich Szymonem Jerzym Cerenowiczem, zostaje wprowadzone do obiegu naukowego nazwisko architekta Jana Bąka, dotychczas nie wymieniane w literaturze naukowej. Wymieniony Jan Bąk, obywatel tarnopolski i architekt, przed 1569 r. miał kontrakt z właścicielem miasta Mikołajem Sieniawskim i złecenie na wykonanie prac budowlanych na zamku w Międzybożu.

МЕДЖИБІЗЬКИЙ ЗАМОК В ІНВЕНТАРЯХ 1760-Х РОКІВ

Цією статтею до наукового обігу вводяться документальні відомості про структуру, стан, функціональне призначення та фактичне використання комплексу фортифікаційних, житлових та господарчих споруд Меджибізького замку у другій половині XVIII ст. Для цього публікується адаптований до сучасного правопису польський текст інвентарних описів Меджибізького замку 1763, 1765, 1767 рр. та його паралельний переклад українською мовою.

ДО ПИТАННЯ ПРО «ТУРЕЦЬКІ ФОРТИФІКАЦІЇ» МЕДЖИБОЖА 1672-1699 Р. У СВІТЛІ ДОКУМЕНТАЛЬНОЇ ХРОНОЛОГІЇ ОСМАНСЬКИХ ПРЕТЕНЗІЙ НА ПОДІЛЛЯ

У статті на основі документів та публікацій архівних матеріалів подається хронологія турецького та польського перебування в Меджибожі та контролю над Меджибізьким замком. Короткий термін турецького володарювання (в сукупності  близько 8 років) і складні для турецької сторони умови на Поділлі 1672-1699 р. ставлять під сумнів поширені наративи про 27 років османської окупації Меджибожа і значний турецький внесок у розбудову Меджибізького замку. Натомість, є свідчення про нездатність турецьких військових утримувати замок та його підрив під час евакуації 1686 р.

ДО ПИТАННЯ ПРО ЗНАЧЕННЯ ТА ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ОБОРОННИХ ЗАМКІВ РОГАТИНА

Викладено останні результати дослідження літературних джерел та проведених авторами натурних обстежень території замку у Рогатині. Як відомо, м. Рогатин Івано-Франківської області належить до найстаріших міст Західної України. Ще в 1415 р. місто отримало магдебурзьке право, що дало потенціал для інтенсивнішого розвитку поселення. Планувальна структура міста зазнала певних трансформацій з плином часу, проте розташування основних об’єктів міста, таких як церкви, костели, ринкова площа, земляні фортифікації та замок, залишились незмінними.

ДО ПИТАННЯ ГРАФІЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ ДЕРЕВ’ЯНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ОБОРОННИХ ВАЛІВ ХVІ–ХVІІ СТ.

Охарактеризовано відмінності у вирішенні дерев’яних конструкцій валів до і під час періоду поширення артилерії; виділено проблеми інтерпретації інформації з писемних джерел про існування валів та їхніх супутніх дерев’яних елементів у ХVІ–ХVІІ ст.; наведено згадки про дерев’яні елементи бастіонних фортифікацій у писемних джерелах; проаналізовано іконографічні джерела та трактати з фортифікації ХVІ–ХVІІ ст. на предмет визначення принципів використання дерев’яних елементів для зовнішнього опорядження валів.

РУЇНИ ЗАМКУ: ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ

Представлено варіативний ряд значень поняття “руїна”. На перший план виноситься розгляд замку в стані руїни як пам’ятки історії та акцентується на важливості збереження цього типу об’єктів власне в стані руїни, пояснюючи це концепцією “місць пам’яті”, розглядаючи замки-руїни як монументи-релікти та осмислюючи їх значення в літературі та фольклорі.

TOWN OF DOBROMIL AND ITS CASTLES: AN ATTEMPT OF RECONSTRUCTION THE PLANNING STRUCTURE FOR THE 17TH CENTURY

In this article we try to reconstruct the planning structures of town of Dobromil in Rus` (Rythenia) province of Kingdom of Poland at the time of 17th century. Dobromil (ukr. Dobromyl) was the main private city of Herburt family in the valley of the river Strvyazh in the Sambir district. We perform attempts of a hypothetical planning reconstruction of this city on the basis of an analysis of a number of historical maps of the late 18th and 19th centuries.