fortifications

ANALYSIS OF ARCHITECTURAL AND PLANNING STRUCTURE AND FORTIFICATION FACILITIES OF THE CITY OF LVIV ACCORDING TO THE MAP OF JEAN DOETSCH 1770 (1750)

У статті проаналізовано план міста Львова авторства  Жана Доетча з 1770 р. - одне з перших картографічних джерел до історії міста. Розкрито значення плану для наукової реконструкції стану архітектурно-містобудівної структури міста на другу половину ХVIII ст. Обгрунтовано гіпотезу про те, що карту виконано з навчально-військовою метою. Про це свідчить ретельна фіксація фортифікаційної структури середмістя з вказанням кількості ліній оборонних мурів, фос, брам, фірток.

ДО ПИТАННЯ ПРО ЗНАЧЕННЯ ТА ПЕРІОД ІСНУВАННЯ ОБОРОННИХ ЗАМКІВ РОГАТИНА

Викладено останні результати дослідження літературних джерел та проведених авторами натурних обстежень території замку у Рогатині. Як відомо, м. Рогатин Івано-Франківської області належить до найстаріших міст Західної України. Ще в 1415 р. місто отримало магдебурзьке право, що дало потенціал для інтенсивнішого розвитку поселення. Планувальна структура міста зазнала певних трансформацій з плином часу, проте розташування основних об’єктів міста, таких як церкви, костели, ринкова площа, земляні фортифікації та замок, залишились незмінними.

МОНАСТИР ЧСВВ УЩЕПЛОТАХ. ІСТОРІЯ, АРХІТЕКТУРА ТА ПРОБЛЕМАТИКА ЗБЕРЕЖЕННЯ

Розглянуто маловідомий монастир у Щеплотах. Виконано камеральні та натурні дослідження з гіпотетичною реконструкцією вигляду монастиря на час існування. Окреслено проблематику та шляхи збереження монастирища та реліктів оборонної системи.

ДО ПИТАННЯ ГРАФІЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ ДЕРЕВ’ЯНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ОБОРОННИХ ВАЛІВ ХVІ–ХVІІ СТ.

Охарактеризовано відмінності у вирішенні дерев’яних конструкцій валів до і під час періоду поширення артилерії; виділено проблеми інтерпретації інформації з писемних джерел про існування валів та їхніх супутніх дерев’яних елементів у ХVІ–ХVІІ ст.; наведено згадки про дерев’яні елементи бастіонних фортифікацій у писемних джерелах; проаналізовано іконографічні джерела та трактати з фортифікації ХVІ–ХVІІ ст. на предмет визначення принципів використання дерев’яних елементів для зовнішнього опорядження валів.

ПРОГРАМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТЕРЕНІВ ФОРТИФІКАЦІЇ У НІДЕРЛАНДАХ

Стаття спрямована на ознайомлення читачів та фахівців з програмами збереження фортифікаційних теренів та методами використання історичних ландшафтів у Нідерландах, правовому аспекту збереження залишків фортифікаційних споруд і рельєфу, розглянуто проектний метод інтеграції території у туристично-оглядову мережу. Нідерланди упродовж останніх 30 років розробляють правове поле в міжгалузевому секторі охорони значущого історичного ландшафту, долучаючи до складових елементів охорони наявні або втрачені об’єкти фортифікаційного мистецтва XVIII та ХХ ст.

ІСТОРИЧНІ ФОРТИФІКАЦІЇ В АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНІЙ СТРУКТУРІ ЛЬВОВА (НА МАРҐІНЕСАХ ДОКУМЕНТАЦІЇ “ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ОПОРНИЙ ПЛАН ЛЬВОВА”)

Давні міські укріплення є одним із специфічних видів оборонної архітектури. Разом із будівлями замків, кварталів міськоїжитлової забудови, монастирських комплексів та польових оборонних споруд вони формували особливий вид архітектурно-містобудівних об’єктів. Під час їх будівництва часто поєднувалося вміння як архітектора, будівельника, так і військового інженера. Не так багато об’єктів міської оборонної архітектури дійшло до нашого часу.

ГРАФІЧНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ОБОРОННОГО ВАЛУ СЛОВ’ЯНСЬКОГО ГОРОДИЩА ІІІ У МІСТІ КОРОСТЕНЬ (ЗА АРХЕОЛОГІЧНИМИ ДАНИМИ)

Розглянуто історію дослідження фортифікацій, проаналізовано
напрацювання археологів другої половини ХХ – ХХІ ст., котрі вивчали конструкції
оборонних ліній городищ ІХ–ХІІІ ст. на теренах Київської Русі: П. Раппопорта, М.
Кучери, Ю. Моргунова та архітекторів В. Шперка (друга половина ХІХ ст.) та В.
Лук’яненка (ХХІ ст.).
Проаналізовано матеріали про городище ІІІ на території сучасного м.
Коростень на Житомирщині, які опублікували І. Самойловський та Б. Звіздецький. На
основі цих даних, а також за аналогіями з досліджених пам’яток на території

БЕЗУСПІШНІ МІСТА БАРСЬКОЇ ОКОЛИЦІ: ЯЛТУШКІВ, МЕЖИРІВ, ПОРОСЯТКІВ, МАР’ЯНІВКА, БАРОК ТА БЕРЛИНЦІ

Розглянуто властивості містотворчих чинників у колишніх містах
Ялтушків, Межирів, Поросятків, Мар’янівка, Барок та Берлинці. З’ясовано, що від
початку заснування і впродовж двох століть поступу вони мали спадкові, еволюційні
та змінно-пульсуючі аномалії в розвитку.

ПРО ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНИХ ФОРТИФІКАЦІЙ ТА ЦІННОЇ АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНОЇ СТРУКТУРИ МІСТА (НОТАТКИ ДО НАУКОВО-ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ – ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ОПОРНИЙ ПЛАН ЛЬВОВА)

The article analyzes the research and design documentation "Historical and
architectural basic plan of the city of Lviv" (2020) in terms of identification and protection of
fortifications. The analysis of the documentation revealed little attention of the authors to the
study and coverage of the stages of development of the fortification lines of Lviv from the XIII
to the XIX century. This approach has led to the debatable identification of many objects by
their historical, urban and architectural value, inaccurate dating, lack of proposals for their

ГРАФІЧНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ОБОРОННОГО ВАЛУ СЛОВ’ЯНСЬКОГО ГОРОДИЩА ІІІ У МІСТІ КОРОСТЕНЬ (ЗА АРХЕОЛОГІЧНИМИ ДАНИМИ)

Розглянуто історію дослідження фортифікацій, проаналізовано напрацювання
археологів другої половини ХХ – ХХІ ст., котрі вивчали конструкції оборонних ліній городищ
ІХ–ХІІІ ст. на теренах Київської Русі: П. Раппопорта, М. Кучери, Ю. Моргунова та
архітекторів В. Шперка (друга половина ХІХ ст.) та В. Лук’яненка (ХХІ ст.).
Проаналізовано матеріали про городище ІІІ на території сучасного м. Коростень
на Житомирщині, які опублікували І. Самойловський та Б. Звіздецький. На основі цих даних,