Застосування мікрохвильової екстракції без розчинника для екстракції харчових ефірних олій

2016;
: сс. 213 – 218
Автори: 
Heri Kusuma, Ditta Putri, Intan Dewi and Mahfud Mahfud

Department of Chemical Engineering, Institut Teknologi Sepuluh Nopember, 60111, Surabaya, Indonesia; heriseptyakusuma@gmail.com; mahfud@chem-eng.its.ac.id

Запропоновано використовувати мікрохвильову екстракцію без розчинника (МЕБР) як метод «зеленої технології» для екстракції харчових ефірних олій, які широко використовуються у парфумерній та фармацевтичній промисловості, а також в ароматерапії. Такий метод є поєднанням мікрохвильового нагріву та сухої перегонки за атмосферного тиску без додавання будь-якого розчинника або води. Виділення і концентрування летких сполук відбувається одностадійно. За допомогою вказаного методу проведено екстракцію базиліку (Ocimum Basilicum L.) за атмосферного тиску і 373 К протягом 30 хв. Екстраговані компоненти видалені з водного екстракту простою декантацією та ідентифіковані за допомогою газової хроматографії–мас-спектрометрії (ГХ-МС). Для порівняння отриманих результатів проведено гідродистиляцію (ГД) базиліку з 400 мл води протягом 4,5 год. Доведено, що запропонований МЕБР метод має важливі переваги порівняно з ГД, а саме: скорочення часу екстракції (30 хв проти 4,5 ч); вищий вихід (0,13% проти 0,11%); менший вплив на навколишнє середовище (затрати енергії є значно нижчими), не використовується вода або розчинник і не утворюються залишки; отримується більш цінна ефірна олія. Показано, що метод МЕБР відноситься до «зелених технологій» і є хорошою альтернативою для вилучення харчових ефірних олій з ароматичних рослин, які використовуються в ароматерапії і харчовій промисловості.

[1] Pitojo S.: Basil and Selasih (in Bahasa Indonesia). Trubus Agriwidya, Ungaran 1996.
[2] Nurcahyanti A., Dewi L. and Timotius K.: Jurnal Teknologi dan Industri Pangan, 2011, 22, 1.
[3] Meyer B., Ferrigni N., Putnam J. et al.: J. Med. Plant Res., 1982, 45, 31.
[4] Sudarsono D., Wahyuono S., Donatus I. and Purnomo: Herbs II (research, traits, and its use) (in Bahasa Indonesia). Pusat Studi Obat Tradisional Universitas Gadjah Mada, Yogyakarta 2002.
[5] Ministry of Health of the Republic of Indonesia: Indonesia Medical Materia Volume VI (in Bahasa Indonesia). Ministry of Health of the Republic of Indonesia, Jakarta 1995.
[6] Rahman S., Islam R., Kamruzzaman M., Alam K. and Jamal A.: Am. J. Drug Discov. Develop., 2011, 1, 1.
[7] Reverchon E.: J. Supercrit. Fluids, 1997, 10, 1.
[8] Lucchesi M., Chemat F. and Smadja J.: J. Chromatogr. A, 2004, 1043, 323.
[9] Adams R.: Identification of Essential Oil Components by Gas Chromatography/Mass Spectroscope. Allured Publ., Carol Stream, IL 1995.
[10] Arctander S.: Perfume and Flavor Chemicals. Allured Publ., Carol Stream, IL 1994.
[11] Ferhat M., Meklati B., Smadja J. and Chemat F.: J. Chromatogr. A, 2006, 1112, 121.
[12] Li Y., Fabiano-Tixier A., Abert Vian M. and Chemat F.: Trends Anal. Chem., 2013, 47, 1.
[13] Filly A., Fernandez X., Minuti M. et al.: Food Chem., 2014, 150, 193.