екстракція

This work presents a study of the effectiveness of biosurfactant from the culture liquid of Bacillus subtilis sp. on the extraction of biologically active substances in the extraction of thyme Thymus serpyllum L. Ethanol extracts of plant material were obtained by maceration with the addition of biosurfactant in the amount of 0.01% to 0.1% and a corresponding increase in the yield of extractive substances was recorded by the gravimetric method in the range from 2 to 12 %.

The peculiarity of solid bodies of organic origin, in contrast to solid bodies of mineral origin, is that their internal structure is characterized by the presence of two spaces - cellular and intercellular. Such bodies tend to swell upon contact with the extractant. The phenomenon of swelling, during extraction, is always accompanied by the dissolution of target substances contained in the cellular and intercellular space.

Досліджено екстрагування твердого компонента з прямолінійного капіляра. Підтверджено наявність двох зон екстрагування: конвективної та молекулярно-дифузійної. Досліджено вплив вакуумування системи на швидкість екстрагування. Показано збільшення зони конвекції під час вакуумування внаслідок виникнення бульбашок пароподібної фази. Визначено коефіцієнти масовіддачі для конвективної зони. Наведено математичну модель молекулярно-дифузійної стадії з врахуванням нелінійної зміни концентрації компонента у рідині внаслідок переміщення границі екстрагування.

Досліджено вплив умов одержання ріпакової та соєвої олій методом екстракції у системі «тверде тіло – рідина» на якісний склад одержаних рослинних масел. Визначено основні хімічні константи (кислотне число, йодне число, естерне число, число омилення) та оптичні властивості (рефрактометричний показник заломлення та UV-Vis-спектри) для ріпакової та соєвої олій, одержаних екстракцією, при використанні хлористого метилену як розчинника із вихідної рослинної сировини різного ступеня подрібнення (0,2; 0,5 i 1,0 мм) та суміші подрібнених зернових фракцій.

У статті наведено результати експериментальних досліджень процесу екстракції рослинної олії із сої та ріпаку у стаціонарному шарі в апараті Сокслета. Як екстрагенти були використані полярні розчинники: хлористий метилен та етанол. Досліджено вплив ступеня подрібнення частинок рослинної сировини на вихід екстрагованої олії. Встановлено вплив розчинників на ефективність процесу. Результати кількісного аналізу представлено у вигляді графічних залежностей з наявністю основних параметрів процесу.

Наведено результати досліджень вилучення олії з неподрібненого та подрібненого насіння соняшника різних фракцій методом екстрагування. Досліджено механізм екстрагування та кінетику процесу. Показано, що процес вилучення олії з насіння соняшника складний і складається як з внутрішньо-дифузійного так і зовнішньо-дифузійного перенесення олії. Вказано, що процес є аналогічним екстракційному вилученню цільових компонентів з насіння більшості видів рослинної сировини.

The sources of organochlorine waste formation, its toxicity, and environmental impact are analyzed, and methods of its disposal are considered. The composition of insoluble compounds in the stillage residues of the dichloroethane rectification stage before incineration is determined, and the method of their extraction is proposed.

Експериментально доведено, що антоціан краще екстрагується за вищих температур. Встановлено, що найбільший вміст антоціану досягається за рівня рН = 2. Застосовано модель кінетики другого порядку, яка добре узгоджується з експериментальними даними.

Досліджено екстракцію глюкоманнану з муки сирих клубнів кислотним гідролізом та осадженням етанолу. Досліджено вплив концентрації кислоти, температури та часу й розроблена кінетична модель процесу та її параметри оцінені на основі експериментальних даних. Отримані нові дані щодо виходу та чистоти глюкоманнану за різних умов.