архітектура

Од­ним з ос­нов­них по­каз­ни­ків рейтин­гу ук­ра­їнсь­ких уні­вер­си­те­тів є якість під­го­тов­ки майбут­ніх ви­пус­кни­ків. Якість під­го­тов­ки ви­пус­кни­ка мо­же бу­ти ві­доб­ра­же­на мож­ли­віс­тю його пра­цев­лаш­ту­ван­ня. Від­сте­жу­ван­ня кар'єрно­го рос­ту ви­пус­кни­ка не­мож­ли­во без ство­рен­ня цен­тра­лі­зо­ва­но­го схо­ви­ща ін­фор­ма­ції про цей про­цес і дос­ту­пу до нього ви­пус­кни­ка, який міг би за­но­си­ти ін­фор­ма­цію про своє пра­цев­лаш­ту­ван­ня.

В статті розглянуто особливості архітектурного проектування висотних комплексів багатофункціонального призначення в азіатських країнах, кліматичні умови в яких співпадають з жарким кліматом Об'єднаних Арабських Еміратів. Був проведений аналіз найбільш відомих сучасних реалізованих висотних будівель, а також тих, будівництво яких ще триває і концептуальних, конкурсних проектів висотних багатофункціональних комплексів. Завдяки узагальненню отриманих результатів сформульовані основні тенденції проектування висотних багатофункціональних комплексів у країнах з жарким кліматом.

У статті розглянуто питання проблема трактування будівель доби соціалістичного реалізму у столицях країн колишнього соціалістичного табору. Репрезентоване різне ставлення до цих об’єктів у Бухаресті, Софії, Празі та Варшаві, що зумовлене відмінною інтерпретацією свого соціалістичного минулого

Проаналізовано розвиток архітектурно-театральнихі дей Ф. Кізлера та їх ній влив на українську і світову архітектурна практику

Розглянуто актуальну проблему повернення сучасної архітектури у сферу мистецтва, символом котрого вибрано «божественний град». Проаналізовано історичний розвиток естетичних понять «краси» і «гармонії» у філософії та мистецтві ХІХ–ХХ ст. Показано зв’язок між філософським, мистецьким й архітектурним змістом цих понять. Розглянуто зміни і перетворення «краси» і «гармонії» у контексті тріади Вітрувія. Їхні трансформації та метаморфози розглянуто на тлі протистояння провідних мистецьких і архітектурних напрямів і стилів – романтизму і класицизму, модернізму і постмодернізму.

Метод стилізації завжди ґрунтується на принципі використання прототипу, проте важливо усвідомлювати, “що цей прототип означає” у сенсі ціннісному, аксіологічному. Наприклад, у добу Ренесансу антична спадщина визнавалася зразком досконалості, проте можливим для досягнення і, навіть, перевершення. Це стимулювало специфічне використання римських прототипів в актуальній практиці, де їх змінювали та перетворювали, “імітуючи” взірець, проте демонструючи його по-новому, по-своєму, репрезентуючи практику імітаційної стилізації.

An analysis of spatial and semantic archetypes of religious structures by Hungarian architects, including Imre Makovecz, made it possible to further develop the idea concerning the creative work of this original architect, which was based on deep traditions of Hungarian culture. The genetic memory of the architect, which broadly extends beyond current theoretical concepts and schemes of architectural theory, formed the basis of the work of Imre Makovecz and other Hungarian architects.

The article deals with Professor Andriy Rudnytsky's activity in the areas of architectural science, his creativite work and education. The characteristic features of his personality are studied in the context of socio-cultural background. On the background of historical circumstances his influence on forming the Lviv s architectural environment as well as on preserving its historical development, on developing the architectural school in Lviv, and eventually on the modern European status of Lviv is analized.

This article is about development prospects of CAD/CAM/CAE-systems and the significance of these systems for design of architectural environment. Modern technologies of designing are considered and practical examples of the architectural objects made by means and algorithms of CAD/CAM/CAE-systems are reviewed.

The article highlights and analyzes the architectural peculiarities of such a new type of buildings as theological-humanitarian higher educational institutions, distinguishes the major factors that influence their architectural and space planning organization, and outlines suggestions on the development of theological-humanitarian institutions architecture in Ukraine.