Стаття присвячена історичним та архітектурним аспектам житлової кам’яниці на вулиці Дорошенка, у Львові. Детально опрацьовані архівні матеріали, проведено обстеження, фотофіксація та архітектурний опис будинку. Виявлено помилки у назві об’єкту у переліку пам’яток культурної спадщини та деякі неточності у попередніх дослідженнях.
У статті проаналізовано військові поховання на цвинтарях історичних міст Галичини, які виникли за останніх 9 років, їх види та форми, мистецьке та ідеологічне наповнення. Проаналізовано динаміку формування сучасного військового цвинтаря в Галичині, накреслено виклики та завдання щодо створення нових військових цвинтарів, меморіалів чи монументів , які чекають на своє вирішення в найближчі декілька років.
В статті розглянуті витоки особливих творчих методів роботи британського архітектора Ніва Брауна (1929-2018 рр.). Розкриті глибинні ідеї, які автор заклав в архітектурно-просторові рішення найвідомішого з своїх творів – житлового комплексу Alexandra Road Estate в районі Камден (Camden Town) у Лондоні (Великобританія). Зокрема, розкрита роль соціального контексту у формуванні житла і показана взаємодія архітектури з міським середовищем. Виявлена актуальність ідей Ніва Брауна та важливість їх адаптації в сучасне житлове будівництво.
Проаналізовано творчість двох архітекторів – Юліана Духовича та Зигмунта Маєрського, які розпочали свою творчу та педагогічну діяльність у міжвоєнний період у Львові, проте продовжили її вже після Другої світової війни у Польщі. Представлено їх творчість у міжвоєнний період у Львові, а також педагогічну діяльність у стінах Сілезької політехніки після Другої світової війни та проаналізовано практичні роботи. Показано, як їх довоєнний досвід та принципи модерністичної архітектури, характерні для львівської архітектурної школи, були використані та трансформовані у їхніх повоєнних
У працях з історії Львівської політехніки перші роки функціонування технічної школи пов’язують із будівлею у центрі Львова, на вул. Театральній, 20. Проте реальна архітектурна історія Політехніки виявилася багатшою на об’єкти та складнішою. Но-
вовиявлені архівні документи, які торкаються історії Львівської політехніки, дають змогу по-іншому глянути на перший період її існування. Надзвичайно цікавою є також інформація не лише про будівлі, але й про набір приміщень (їх планувальну структуру, функції), які забезпечували функціонування навчальної установи. Вважалося, що першим
Висвітлено результати першої черги реставраційних робіт із повернення втраченого образу актової зали (зали засідань великого сенату) – головного приміщення найстарішого корпусу університету. Мета робіт – реставрувати малярську та скульптурну декорацію зали, повернути їй первісний автентичний вигляд із 1880 р. Декор зали був реалізований у 1884 р. художником і архітектором Іваном Долинським, за задумом першого ректора, архітектора Юліана Захарієвича. Проте первісне мистецьке опорядження зали було втрачене у наступні періоди після Першої світової війни.
Сенс людського життя – довести свою професійну досконалість у будівництві власної держави. Не замислюємося на тим, а що таке освіта і досконалість. Починати треба зі свого рідного гнізда, населеного пункту, регіону і зі здоровою основою вливатися у державні структури. А що маємо: розграбовані земельні ресурси, надра, історичні пам’ятки, ліси, заповідні території, ріки і озера, а найприкріше – губимо людський професійний ресурс
У статті розкриваються досягнення вітчизняних та зарубіжних науковців у сфері досліджень наукових архітектурно-містобудівних об`єктів культурної спадщини України. Висвітлюються проблеми, викликані значною різницею між набутками теоретичних і реальною практикою збереження і розвитку культурної спадщини у сфері урбаністики і містобудування. Зокрема гальмування процесів реставрації і пристосування до умов сучасного використання. Встановлено, що за ХХ сторіччя істотно розширилася тематична сфера дослідження міста як феномена культури.
Визначено вимоги до мобільної роботехнічної платформи (МРТП) з інтелектуальною системою управління рухом і захистом передачі даних, основними з яких є забезпечення: зменшення габаритів, енергоспоживання та вартості; дистанційного та інтелектуального автономного управління рухом; криптографічного захисту передачі даних у реальному часі; збереження працездатності в умовах дії зовнішніх чинників; адаптації до вимог замовника; здатність самостійно виконувати завдання в умовах невизначеності зовнішньої обстановки.
Проаналізовано предметну область та визначено основні функції інтелектуальної системи дослідження параметрів космічної погоди. Розроблено модель статичної структури інтелектуальної системи, а також змодельовано її динамічні аспекти, побудовано архітектуру інтелектуальної системи дослідження параметрів космічної погоди на основі дворівневої моделі «клієнт—сервер». Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробленні моделі інтелектуальної системи дослідження параметрів космічної погоди.