Проаналізовано розвиток і чинники впливу на формування архітектури кіностудійних об’єктів. У статті розкрито, наскільки і як саме змінювалася архітектура кіностудійних об’єктів, що саме вплинуло на її формування.
За кілька кілометрів від Перемишлян розташовується село Унів, у якому зберігся архітектурний комплекс однієї з найбільших християнських святинь Галичини – Святоуспенської унівської лаври. Цей монастир є одним з найстаріших в Україні. Виникнення унівського монастиря овіяно легендами. На жаль, найдавніші документи монастиря загинули під час татарських нападів XV –XVI ст. Проте відомо, що саме у другій половині XIII ст. в північно-західному підніжі Чернечої Гори виникає новий Унівський чоловічий монастир. Після розорення та трагедії Чернеча Гора майже на два століття потрапила у запустіння.
Архітектура Перемишля Княжої доби здебільшого асоціюється із дитинцем, пов’язаним із перебуванням тут осередку влади та авторитету. Водночас рівень зацікавленості рештою містобудівельної тканини, другого за значенням міста Галицького князівства, що розташоване східніше, є відчутно нижчою. Серед будівель цього великого ареалу була розташована і церква св. Петра, щодо якої є як історичні документальні свідчення, так і новіші археологічні матеріали, котрі потрібно комплексноінтерпретувати
За результатами дослідження творчої спадщини всесвітньовідомих архітектора і сценографа Ф.Кізлера і сценографа і архітектора Є.Лисика були виявлені деякі спільні риси в творенні ними архітектури і сценографії. Головною з яких виявилося бажання митців надавати своїм формальним творам архітектурно-сценографічного мистецтва якостей безмежності в часі і просторі.
Ця стаття написана після першої хвилі пандемії COVID-19, яка потрясла світ та застарілі системи. Після COVID ніщо не було б таким, як було раніше, однак потрібно зрозуміти, що саме потребує змін. У даній статті проаналізовано, що світ змінити сам не зможе, як повинени далі працювати архітектор та дизайнер; визначено основні напрямки розвитку містобудування.
Розглядаються зміни в парадигмі творення і розуміння мистецтва та архітектури у ХХ столітті, а також шлях становлення видатного філософа, архітектора та дизайнера Фредеріка Кізлера та його вплив на просторові експерименти.
В статті висвітлені ідеї архітектурної реконструкції та технічного оновлення нового приміщення Школи виконавських мистецтв для потреб у викладанні, виробництві та виконанні у знайденому просторі-підвалі Студентського навчального центру Університету Райєрсона з використанням сучасних мистецьких технологій та просторів для Київського Академічного Театру на Подолі, одного з провідних драматичних театрів в Україні, який отримав будинок із найсучаснішим ігровим майданчиком. Однак зовнішній вигляд і фасад театру викликали суттєві публічні суперечки.
У статті досліджена архітектурна діяльність Сергія Прокоповича Тимошенка у міжвоєнний період. На основі виявлених авторами архівних джерел окреслено типологію об’єктів архітектора в регіоні, встановлено авторство щодо окремих житлових будинків та культових будівель, проаналізовано особливості творчого підходу до їх проектування.
Представлено визначення основних термінів, які розрізняють та застосовують в сфері відпочинку, дозвілля та оздоровлення, висвітлено їхню подібність та відмінність між собою. Розроблено класифікацію відпочинкових комплексів за призначенням, формою діяльності та видами послуг, а також наведено основні критерії їхньої класифікації. Проаналізовано досвід проектування сучасних баз відпочинку України та Світу, виявлено основні тенденції розвитку їхньої архітектури та інфраструктури в цілому
у статті йдеться про методику проектування і доцільність проведення архітектурних воркшопів для навчання студентів та залучення їх до партисипативного проектування. Як приклад, приведено воркшоп, що відбувався за участі студентів і викладачів з Одеси, Львова, Дніпра, Харкова і Києва у вересні 2016 року у смт. Сергіївка Одеської обл. в рамках міжнародного урбаністичного форуму «Території для розвитку. Берег і місто».