архітектура

Ця стаття написана після першої хвилі пандемії COVID-19, яка потрясла світ та застарілі системи. Після COVID ніщо не було б таким, як було раніше, однак потрібно зрозуміти, що саме потребує змін. У даній статті проаналізовано, що світ змінити сам не зможе, як повинени далі працювати архітектор та дизайнер; визначено основні напрямки розвитку містобудування. 

Розглядаються зміни в парадигмі творення і розуміння мистецтва та архітектури у ХХ столітті, а також шлях становлення видатного філософа, архітектора та дизайнера Фредеріка Кізлера та його вплив на просторові експерименти.

В статті висвітлені ідеї архітектурної реконструкції та технічного оновлення нового приміщення Школи виконавських мистецтв для потреб у викладанні, виробництві та виконанні у знайденому просторі-підвалі Студентського навчального центру Університету Райєрсона з використанням сучасних мистецьких технологій та просторів для Київського Академічного Театру на Подолі, одного з провідних драматичних театрів в Україні, який отримав будинок із найсучаснішим ігровим майданчиком. Однак зовнішній вигляд і фасад театру викликали суттєві публічні суперечки.

У статті досліджена архітектурна діяльність Сергія Прокоповича Тимошенка у міжвоєнний період. На основі виявлених авторами архівних джерел окреслено типологію об’єктів архітектора в регіоні, встановлено авторство щодо окремих житлових будинків та культових будівель, проаналізовано особливості творчого підходу до їх проектування.

Представлено визначення основних термінів, які розрізняють та застосовують в сфері відпочинку, дозвілля та оздоровлення, висвітлено їхню подібність та відмінність між собою. Розроблено класифікацію відпочинкових комплексів за призначенням, формою діяльності та видами послуг, а також наведено основні критерії їхньої класифікації. Проаналізовано досвід проектування сучасних баз відпочинку України та Світу, виявлено основні тенденції розвитку їхньої архітектури та інфраструктури в цілому

у статті йдеться про методику проектування і доцільність проведення архітектурних воркшопів для навчання студентів та залучення їх до партисипативного проектування. Як приклад, приведено воркшоп, що відбувався за участі студентів і викладачів з Одеси, Львова, Дніпра, Харкова і Києва у вересні 2016 року у смт. Сергіївка Одеської обл. в рамках міжнародного урбаністичного форуму «Території для розвитку. Берег і місто».

Од­ним з ос­нов­них по­каз­ни­ків рейтин­гу ук­ра­їнсь­ких уні­вер­си­те­тів є якість під­го­тов­ки майбут­ніх ви­пус­кни­ків. Якість під­го­тов­ки ви­пус­кни­ка мо­же бу­ти ві­доб­ра­же­на мож­ли­віс­тю його пра­цев­лаш­ту­ван­ня. Від­сте­жу­ван­ня кар'єрно­го рос­ту ви­пус­кни­ка не­мож­ли­во без ство­рен­ня цен­тра­лі­зо­ва­но­го схо­ви­ща ін­фор­ма­ції про цей про­цес і дос­ту­пу до нього ви­пус­кни­ка, який міг би за­но­си­ти ін­фор­ма­цію про своє пра­цев­лаш­ту­ван­ня.

В статті розглянуто особливості архітектурного проектування висотних комплексів багатофункціонального призначення в азіатських країнах, кліматичні умови в яких співпадають з жарким кліматом Об'єднаних Арабських Еміратів. Був проведений аналіз найбільш відомих сучасних реалізованих висотних будівель, а також тих, будівництво яких ще триває і концептуальних, конкурсних проектів висотних багатофункціональних комплексів. Завдяки узагальненню отриманих результатів сформульовані основні тенденції проектування висотних багатофункціональних комплексів у країнах з жарким кліматом.

У статті розглянуто питання проблема трактування будівель доби соціалістичного реалізму у столицях країн колишнього соціалістичного табору. Репрезентоване різне ставлення до цих об’єктів у Бухаресті, Софії, Празі та Варшаві, що зумовлене відмінною інтерпретацією свого соціалістичного минулого

Проаналізовано розвиток архітектурно-театральнихі дей Ф. Кізлера та їх ній влив на українську і світову архітектурна практику