архітектура

Microservices are a software development technique, or variant of the service-oriented architecture structural style, that organizes an application as a collection of loosely coupled services. The purpose of the work is to study the methodology for the design and implementation of information systems using micro-interfaces in order to improve the quality and speed of their development and facilitate their use. The article proposes a method of transforming the software system architecture from monolithic to microservice architecture.

Due to the constant development of information technology and the increasing volume of digital data, the concept of serverless systems has become relevant and promising in the field of software development. Serverless systems, also known as Serverless, are a new approach to deploying and managing applications. Developers can focus on developing functions without spending extra time managing servers and infrastructure. This approach is appropriate for various applications, including data processing, and is particularly useful for collecting and processing specialized data.

Розглянуто монографію Надіра Лахіджі, яка присвячена філософії архітектури видатного японського мислителя Коджина Каратані. Автор представляє ґрунтовний аналіз філософського проєкту Каратані, демонструє його близькість до критичної філософії Канта. Лахіджі аналізує новаторське визначення поняття “воля до архітектури” Каратані та використання архітектурних метафор у західній філософії.

У статті досліджено взаємозв'язок між сучасними принципами архітектури та психіатрією з метою розкриття можливостей покращення психічного здоров'я через архітектурне середовище. В процесі аналізу висвітлено сучасні тенденції в архітектурі, спрямовані на створення позитивного впливу на емоційний та психічний стан індивіда. Особлива увага приділяється використанню природних матеріалів, світлового проектування, зелених технологій та інноваційних технологій, таких як віртуальна реальність.

Проаналізовано передумови виникнення стільникового зв’язку, описано основні види послуг, які надаються національними операторами та проаналізовано відомі системи самообслуговування абонентів. Обґрунтовано методологічні засади побудови модуля вибору тарифного плану та сформульовано висновки щодо можливості його проектування із використанням сучасних технологій програмування.

Стаття присвячена розробленню архітектури системи, що доє змогу розробнику автоматизувати процес структурного синтезу МЕМС, використовуючи ситуативно базовану аргументацію.

This article is devoted to system architecture development, which solves MEMS structural synthesis tasks using case-based reasoning.

Проаналізовано стан досліджень космічної погоди, на основі якого визначено основну проблему та обґрунтовано її актуальність. Питанням моніторингу, дослідження та прогнозування стану космічної погоди приділяють велику увагу в розвинених країнах світу. Незважаючи на значний прогрес у вирішенні цієї проблеми, структура сонячно-земних зв’язків ще далеко не вивчена, а ризики, пов’язані з космічною погодою, зростають, оскільки основні сфери нашого життя стають все технологічно розвинненішими.

У статті проаналізовані нами дослідження і публікації з тематики храмової архітектури, які акцентують свою увагу на розплануальних, обсягово-просторових особливостях, традиціях формування та розвитку дерев'яної та мурованої архітектури церков, як також світла, кольору, матеріалу, композиційних прийомів та символізму у формотворчому баченні розвитку українського храмобудування. Розглядається архітектура простору церковних будівель як категорію форми, що творить тектонічну та об'ємно-розпланувальну структуру в храмобудуванні.

W artykule na podstawie rękopisu „Plac prawnych prac”, który napisano w latach 1753-1755 archiwistą rodziny Sieniawskich Szymonem Jerzym Cerenowiczem, zostaje wprowadzone do obiegu naukowego nazwisko architekta Jana Bąka, dotychczas nie wymieniane w literaturze naukowej. Wymieniony Jan Bąk, obywatel tarnopolski i architekt, przed 1569 r. miał kontrakt z właścicielem miasta Mikołajem Sieniawskim i złecenie na wykonanie prac budowlanych na zamku w Międzybożu.

Проблема дослідження етапів розвитку фортифікацій львівського середмістя має давню історію. Ще у ХVІІ ст. вперше висвітленням історії Львова займався Бартломей Зиморович. У своїй праці «Потрійний Львів» він багато уваги приділяє фортифікаціям і подає матеріали і факти щодо їх будівництва. На його працю згодом спиралися інші дослідники, зокрема, Ярослав Відавський, Януш Вітвіцький, Владислав Томкевич та інші. Великий внесок у розкриття невідомих сторінок з будівництва львівських укріплень зробив також Денис Зубрицький, який в 40-х роках ХІХ ст.