Проаналізовано передумови виникнення стільникового зв’язку, описано основні види послуг, які надаються національними операторами та проаналізовано відомі системи самообслуговування абонентів. Обґрунтовано методологічні засади побудови модуля вибору тарифного плану та сформульовано висновки щодо можливості його проектування із використанням сучасних технологій програмування.
Стаття присвячена розробленню архітектури системи, що доє змогу розробнику автоматизувати процес структурного синтезу МЕМС, використовуючи ситуативно базовану аргументацію.
This article is devoted to system architecture development, which solves MEMS structural synthesis tasks using case-based reasoning.
Проаналізовано стан досліджень космічної погоди, на основі якого визначено основну проблему та обґрунтовано її актуальність. Питанням моніторингу, дослідження та прогнозування стану космічної погоди приділяють велику увагу в розвинених країнах світу. Незважаючи на значний прогрес у вирішенні цієї проблеми, структура сонячно-земних зв’язків ще далеко не вивчена, а ризики, пов’язані з космічною погодою, зростають, оскільки основні сфери нашого життя стають все технологічно розвинненішими.
У статті проаналізовані нами дослідження і публікації з тематики храмової архітектури, які акцентують свою увагу на розплануальних, обсягово-просторових особливостях, традиціях формування та розвитку дерев'яної та мурованої архітектури церков, як також світла, кольору, матеріалу, композиційних прийомів та символізму у формотворчому баченні розвитку українського храмобудування. Розглядається архітектура простору церковних будівель як категорію форми, що творить тектонічну та об'ємно-розпланувальну структуру в храмобудуванні.
W artykule na podstawie rękopisu „Plac prawnych prac”, który napisano w latach 1753-1755 archiwistą rodziny Sieniawskich Szymonem Jerzym Cerenowiczem, zostaje wprowadzone do obiegu naukowego nazwisko architekta Jana Bąka, dotychczas nie wymieniane w literaturze naukowej. Wymieniony Jan Bąk, obywatel tarnopolski i architekt, przed 1569 r. miał kontrakt z właścicielem miasta Mikołajem Sieniawskim i złecenie na wykonanie prac budowlanych na zamku w Międzybożu.
Проблема дослідження етапів розвитку фортифікацій львівського середмістя має давню історію. Ще у ХVІІ ст. вперше висвітленням історії Львова займався Бартломей Зиморович. У своїй праці «Потрійний Львів» він багато уваги приділяє фортифікаціям і подає матеріали і факти щодо їх будівництва. На його працю згодом спиралися інші дослідники, зокрема, Ярослав Відавський, Януш Вітвіцький, Владислав Томкевич та інші. Великий внесок у розкриття невідомих сторінок з будівництва львівських укріплень зробив також Денис Зубрицький, який в 40-х роках ХІХ ст.
Стаття присвячена історичним та архітектурним аспектам житлової кам’яниці на вулиці Дорошенка, у Львові. Детально опрацьовані архівні матеріали, проведено обстеження, фотофіксація та архітектурний опис будинку. Виявлено помилки у назві об’єкту у переліку пам’яток культурної спадщини та деякі неточності у попередніх дослідженнях.
У статті проаналізовано військові поховання на цвинтарях історичних міст Галичини, які виникли за останніх 9 років, їх види та форми, мистецьке та ідеологічне наповнення. Проаналізовано динаміку формування сучасного військового цвинтаря в Галичині, накреслено виклики та завдання щодо створення нових військових цвинтарів, меморіалів чи монументів , які чекають на своє вирішення в найближчі декілька років.
В статті розглянуті витоки особливих творчих методів роботи британського архітектора Ніва Брауна (1929-2018 рр.). Розкриті глибинні ідеї, які автор заклав в архітектурно-просторові рішення найвідомішого з своїх творів – житлового комплексу Alexandra Road Estate в районі Камден (Camden Town) у Лондоні (Великобританія). Зокрема, розкрита роль соціального контексту у формуванні житла і показана взаємодія архітектури з міським середовищем. Виявлена актуальність ідей Ніва Брауна та важливість їх адаптації в сучасне житлове будівництво.
Проаналізовано творчість двох архітекторів – Юліана Духовича та Зигмунта Маєрського, які розпочали свою творчу та педагогічну діяльність у міжвоєнний період у Львові, проте продовжили її вже після Другої світової війни у Польщі. Представлено їх творчість у міжвоєнний період у Львові, а також педагогічну діяльність у стінах Сілезької політехніки після Другої світової війни та проаналізовано практичні роботи. Показано, як їх довоєнний досвід та принципи модерністичної архітектури, характерні для львівської архітектурної школи, були використані та трансформовані у їхніх повоєнних