архітектура

Метою статті є висвітлення теми емоційного впливу навколишнього середовища на суспільство в контексті основних напрямів досліджень сучасних урбаністів. Наукова новизна даної роботи полягає у визначенні головних принципів урбаністичних праць сьогодення та перспектив еволюції міського планування. У статті проаналізовано особливості розвитку міст XXI століття. Розглянуто взаємозв’язок містобудування з іншими науковими галузями: психологією, соціологією, економікою тощо. Вивчено міждисциплінарний досвід впливу сучасних технологій на людство загалом і містобудування зокрема.

У статті досліджується еволюція оборонних укріплень малих міст Волині на прикладі Дубна та Кременця. Аналізується процес переходу від дерев’яних фортифікацій до мурованих бастіонних систем, що відбувався під впливом змін у військовій стратегії, технологіях будівництва та політичній ситуації регіону. Значну увагу приділено особливостям містобудування, ролі фортифікацій у формуванні міських структур, а також їхній адаптації до природного ландшафту.

Стаття присвячена окресленню загальних тенденцій формування архітектурної освіти на Архітектурному відділ Львівської політехніки у міжвоєнний період (1919–1939 рр.). На підставі методики історико-статистичного аналізу було розглянуто 21 навчальну програму Львівської політехніки, які були опубліковані у 1919–1939 рр.

В публікації оприлюднені результати критичного аналізу стану дослідження, збереження, реставрації та реконструкції історичних будівель міста Черкаси на даний час.

Актуальність теми: в самому серці міста Львова збережений об`єкт XVII ст. - монастирська будівля з келіями, на 3 поверхи з підвалами, яка не взята на облік як пам’ятка архітектури. Цінна історична будівля ще не була предметом наукового архітектурного вивчення. Відсутні навіть обміри об’єкту. Будинок келій був частиною великого комплексу забудови колишнього католицького монастиря ордену Кармелітів Черевичкових. Комплекс, що був закладений відразу за Галицькою брамою середмістя, проіснував на Галицькому передмісті майже 300 років - від 1614 по 1870. Монастирський костел Св.

Вибір архітектурно-конструктивно-технологічних систем (АКТС) для однородинного житла має вирішальне значення, від нього залежить подальший розвиток проектування, будівництва та експлуатації будинку.

Сьогодні ринок переповнений різними новими матеріалами, які ще не повністю досліджені та тільки набирають обертів на будівельному ринку в нашій державі. Це позитивно впливає на розвиток будівництва, але одночасно виникає складність вибору матеріалів.

У статті досліджується становлення і розвиток оздоровчих закладів Галичини до 1939 року, зокрема аналізуються курортні центри: Яремче, Косів, Татарів, Моршин, Великий Любінь, Немирів. Постановка проблеми зумовлена необхідністю комплексного вивчення архітектурних особливостей цих закладів, їхнього впливу на просторовий розвиток регіону та ролі у формуванні курортної мережі Галичини.

Предметом дослідження є збереження та використання оборонних веж Старого міста Кам’янця-Подільського. Більшість оборонних веж перебувають на балансі Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» і входять до туристичної інфраструктури міста. Розташування деяких із них у важкодоступних місцях ускладнює огляд і відвідування туристами, що потребує пошуку нових підходів до їх ревалоризації.

Розглянуто збірку історичних відомостей та властивості розпланування середмістя Старокостянтинова. Виявлено три етапи розпланування середмістя Старокостянтинова, проаналізовано і реконструйовано планування та фасадний вистрій ратуші. Перший етап (початок XVI ст. – 1561 р.) пов’язаний із розбудовою села Колищинці. Городище Колищинець було невеликим, складалося із замку та підгородка, розташовувалося на мисі між річками Ікопоть та Случ, а за діяльності князя Костянтина Острозького інтегрувалося до складу замкового комплексу.