Доведено адекватність математичної моделі процесу екстрагування твердих тіл клітинної будови (рослинна сировина), враховуючи її анатомічну будову, а саме наявність клітинного та міжклітинного середовища. Експериментально підтверджено механізм екстрагування внутрішньоклітинної речовини в процесі перебігу екстракційного процесу. Підтверджено порядок коефіцієнту дифузії через клітинну оболонку – Dc та в міжклітинному середовищі Dт.
Побудовано математичну модель масовіддачі від пластини листка у екстрагент враховуючи анатомічні особливості рослинної сировини, а саме наявність клітинного та міжклітинного середовища. Розв‘язання такої задачі дало можливість прогнозувати кінетику процесу екстрагування неподрібненого листя при реалізації її на практиці.
Внаслідок максимального вилучення карбон-вмісних компонентів, підвищено вміст аморфного силіцій(IV) оксиду у твердому залишку рисового лушпиння. Вибрано екстрагенти відповідно до гіпотези про механізм екстрагування карбон-вмісних компонентів з рисового лушпиння рідкими екстрагентами. Встановлено вплив основних технологічних чинників: температура, час процесу та концентрація екстрагенту.
Спектрофотометричними методами було досліджено утворення хелатного комплексу йонів Cu2+ із 1-(5-бензилтіазол-2-іл)азонафтален-2-олом. Знайдені оптимальні умови для реакції комплексоутворення та екстракції в органічну фазу. Розроблено методику екстракційно-фотометричного визначення мікрокількостей міді.
Досліджено процес комплексного перероблення ціанобактерій через отримання технічного жиру, придатного для виробництва біодизеля, та біогазу. Показано перспективність застосування гідродинамічної кавітації для збільшення ефективності екстрагування технічного жиру та синтезу біогазу. Запропонована комплексна стратегія використання ціанобактерій у енергетичних та сільськогосподарських технологіях.
Запропоновано використовувати мікрохвильову екстракцію без розчинника (МЕБР) як метод «зеленої технології» для екстракції харчових ефірних олій, які широко використовуються у парфумерній та фармацевтичній промисловості, а також в ароматерапії. Такий метод є поєднанням мікрохвильового нагріву та сухої перегонки за атмосферного тиску без додавання будь-якого розчинника або води. Виділення і концентрування летких сполук відбувається одностадійно. За допомогою вказаного методу проведено екстракцію базиліку (Ocimum Basilicum L.) за атмосферного тиску і 373 К протягом 30 хв.
Показано, що розроблення нових, екологічно чистих розчинників, які відповідали б технологічним та економічним вимогам, є найпопулярнішим аспектом зеленої хімії. Природні глибоко евтектичні розчинники (NADES) повністю відповідають принципам зеленої хімії. Ці розчинники мають багато переваг, в тому числі біодеградабельність, низьку токсичність, стійкість, низьку вартість та простоту приготування. У статті приведено огляд відомостей про NADES з особливим акцентом на застосуванні у процесах екстракції і подальших перспектив як дійсно стійких розчинників.