ідентичність

Анотація. У статті здійснено аналіз соціально-психологічних чинників адаптації вимушених мігрантів. Розкрито основні психологічні особливості формування внутрішньої картини світу вимушених мігрантів та окреслено шляхи подолання онтоекологічної невлаштованості, стану “внутрішнього переміщення”. Проаналізовано результати дослідження умов проживання вимушених мігрантів з України. Представлено результати вибору вимушеними мігрантами з України стратегій акультурації, а саме: асиміляцію, інтеграцію, маргіналізацію, розділення. Розкрито роль стратегій акультурації в адаптації вимушених мігрантів.

Досліджується вплив української трудової міграції на корпоративну культуру міжнародних компаній та окреслюються ключові виклики й можливості, пов’язані з інтеграцією українських працівників. Розглядаються особливості їхніх професійних навичок, ціннісних орієнтирів та моделей поведінки, які можуть сприяти трансформації управлінських підходів у багатонаціональних колективах. Окреслюється процес адаптації українців, їх інтеграція в усталені корпоративні стандарти та вплив на результативність командної взаємодії.

Дослідження ідентичності назагал викликає у різних культурних сферах оцінку домір­ності. У багатьох вчених пов’язані проблеми розпізнавання її маркерів набули належної ваги. Однак саме українська ідентичність не завжди знаходила своє обʼєктивне розкриття. Це повʼязано із маніпуляційними практиками і технологіями російської псевдонауки. У статті мовиться про ознаку, яка увиразнює особливості лексичного узусу національної мови. Йдеться про слова- маркери, що мають значення демінутивів, семантика яких повʼязана з експресією комунікації.

У статті розкрито феномен релігійної ідентичності в межах філософсько-правового дискурсу. Визначено два найпоширеніших підходів до розуміння релігійної ідентичності: Перший підхід, розглядає дефініцію релігійної ідентичності як категорію релігійної свідомості, змістом якої є розуміння співвідношення з ідеями й цінностями, вона актуалізує загальну релігійну самохарактеристику індивідуума, тобто індивідуальне ставлення до священного, що може бути виражене в особистісній установці людини стосовно надприродних особливостей окремих символів.

У статті окреслено змістовні пріоритети, які розкривають сутність ідентичності, зокрема увиразнено індивідуальні та соціальні константи ідентичності шляхом філософсько-правового моделювання їх взаємодії. Доведено, що потенціал одного з найбільш потужних концептів в сучасному глобалізованому суспільстві має поняття ідентичності. Феномен ідентичності є своєрідною призмою, крізь яку осмислюють, аналізують та інтерпретують основні сфери людського буття.

Стаття присвячена проблематиці тлумачення об’єктів архітектурної спадщини, в контексті постійного збільшення їх кількості та розширення їх типологічного спектру, що веде до загрози релятивізації поняття «цінності»; в зв’язку із цим, виникає необхідність розширення формулювання категорії цінності тих чи інших об’єктів спадщини. Одним із досі не задіяних ресурсів, у цьому контексті, може вважатись поняття ідентичності, розуміння якої потребує теоретичної кваліфікації.

У статті розглядається, раніше мало висвітлена тенденція розвитку сакральної архітектури Галичини межі ХХ – ХХІ століть, пов’язана із інтерпретацією образів константинопольської архітектури періоду раннього середньовіччя. Наводяться ідеологічні та ідентифікаційні підстави даної тенденції, наводяться та аналізуються приклади ряду споруд. 

ндивідуальність в творчості є однією з головних засад. Не зважаючи на це  розуміння необхідності дослідження є недостатнім. Дана категорія поєднує в собі, як теорію так і практику. Зважаючи та складність смислової природи індивідуальності її можна окреслити через інші архітектурно-смислові поняття і субстанції – норму, масштаб, стиль тип, ідентичність, межу, метод. 

Стрімкі процеси змін у суспільстві вимагають осмислених оцінок сучасного буття. Наявний у соціумі ситуативний критицизм конституює філософський наратив у площині дискурсивного осмислення багатовекторності методологічного аналізу і синтезу семантики комунікації. Така необхідність продиктована завданнями філософсько-правової науки, потребами стимулювання аналізу базових правових параметрів прогнозування закономірностей майбутнього розвитку суспільства, об’єднаного законами еволюції, які є загальноцивілізаційними для усього світу.