інтелектуальна власність

The article examines the role of intellectual property as a key factor in shaping the innovative potential of a state. Intellectual property has become particularly important in the 21st century as a strategic resource for the development of national economies. Innovative products qualitatively change not only productive forces, but also production relations arising from intellectual property objects, which requires a deep legal (in particular, administrative and legal) understanding of this sphere of human activity, which forms the basis of innovative activity.

У статті розглядаються основні історичні концепції щодо охорони авторського права. Виокремлюються англо­американський та континентальний (європейський) варіанти в їх розвитку від передумов виникнення, юридичного оформлення через внесення кореляцій в ході практичного юридичного використання.

Стаття присвячена питанням виплати виконавцям творів та виробникам фоно­грам винагороди, яку прийнято називати справедливою, за використання фонограм і зафіксованих у них виконань. 

Визначено причини запровадження права на справедливу винагороду для вико­навців і виробників фонограм у міжнародному, європейському та національному зако­нодавствах. Доведено, що у законодавстві визначення поняття “справедлива вина­города” немає, хоча цей термін широко використовується в сфері авторського права і суміжних прав. 

Одержання охорони інтелектуальної власності, у різних країнах світу до ХХ століття вважалося не легким завданням, оскільки, законодавче регламентування цьданого процесу досить відрізнялося одне від одного. Саме тому все більше держав бажало систематизувати та виробити єдиний підхід до правового регулювання об’єктів інтелектуальної власності саме на міжнародному рівні.

Комплексно досліджено технології, покликані здійснювати захист прав інтелектуальної власності. Проаналізовано наукознавче підґрунтя дослідження інформаційних технологій для забезпечення захисту права інтелектуальної власності.

Акцентовано на тісному зв’язку розвитку інформаційних технологій і викликів для захисту інтелектуальної власності, розглянуто цю проблематику в контексті адміністративно-правових аспектів забезпечення такого захисту. Сформульовано пропозиції, спрямовані на удосконалення адміністративно-правових актів у досліджуваній сфері.

Розробка програмного забезпечення за останні десятиліття демонструє темп змін, яких не бачили з часів промислової революції. Програмне забезпечення впливає практично на всі аспекти людського життя в усіх частинах світу. З точки зору прав інтелектуальної власності, дискурс і дебати зосереджуються не лише на тому, як програмне забезпечення має бути захищене, але й на безлічі питань, що відображають багато аспектів, які програмне забезпечення відіграє в цифровому розповсюдженні творчого контенту.

Стаття присвячена висвітленню актуальних питань становлення та розвитку правової охорони промислових зразків. Автором проаналізовано правове регулювання досліджуваних відносин та визначено основні етапи його розвитку. Метою цієї статті є правовий аналіз положень законодавства України щодо становлення та розвитку правового регулювання промислових зразків, визначення дискусійних законодавчих положень та висловлення пропозицій щодо вдосконалення відповідного правового регулювання. Методи дослідження.

Статтю присвячено комплексному дослідженню теоретичних і практичних питань адміністративно-правового регулювання інтелектуальної власності, як основного елемента інноваційної діяльності. Проаналізовано наукознавче підґрунтя дослідження адміністративно-правового регулювання інтелектуальної власності.

В роботі досліджено основні види об`єктів інтелектуальної власності, права на які може бути порушено в медіа-просторі, зокрема в мережі Інтернет, на радіо та телебаченні, в пресі; розглянуто методи захисту прав інтелектуальної власності різного типу, у тому ж числі, такі як кодування веб-сайтів, водяний знак; розроблено прикладний алгоритм дій для суб’єкта порушених прав щодо основних дій від реєстрації права інтелектуальної власності до вирішення проблем з порушниками.

Розглянуто трактування поняття «наукомісткі послуги» вітчизняними та іноземними спеціалістами. Уточнено зміст категорії. Досліджено дані щодо експорту наукомістких послуг України та країн G7 упродовж останніх років. Здійснено аналіз та порівняння структурних часток наукомістких послуг у загальному експорті країни. Досліджено дані щодо чисельності зайнятих у сфері наукомістких послуг. Результатом аналізу стало формування шляхів нарощування обсягів експортування наукомістких послуг Україною.