international law

Анотація. Доведено факт широкого поширення трудової міграції не лише серед населення України, а й серед світової спільноти загалом. Визначено основні причини переміщення працездатного населення в умовах глобалізаційних процесів. Встановлено головні аспекти необхідності існування уніфікованої моделі відповідності законодавств держав міжнародним стандартам. Доведено, що одностайність здійснення правового регулювання процесу трудової міграції сприяло б усуненню протиріч між приписами правових систем різних держав.

У сучасному світі стрімко зростає вплив технологій на міжнародні відносини та правову систему, що зумовлено, зокрема, розвитком інформаційних технологій. Глобалізація охопила економічну, політичну, культурну сфери суспільства, що зумовило актуальність цієї роботи.

Анотація. У даній статті проаналізовано сучасні міжнародно-правові інструменти захисту прав і свобод людини під час повномасштабної війни на території України. Досліджено ключові міжнародні документи, такі як: Загальна декларація прав людини, Європейська конвенція з прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, та роль міжнародних судових органів у гарантуванні правосуддя та захисті прав людини та громадянина.

Анотація: Від 24 лютого 2022 року триває масштабна агресія росії проти України. І хоча російська армія не досягла поставлених на початку вторгнення Кремлем цілей, вже більше 600 днів війна триває проти України, забравши життя майже 10 тисяч цивільних (без даних щодо окупованих територій) та змусивши покинути Україну близько 8 млн. громадян.

Автор наголошує, що російсько-українська війна відкрила скриньку Пандори, адже ця війна не лише вплине на сторони конфлікту, але й безперечно змінить світ у найближчі десятиліття.

У статті представлено та проаналізовано ключові теоретико-методологічні проблеми та перспективи гармонізації національного законодавства до міжнародно-правових стандартів. Виокремлено виокремити чотири етапи гармонізаційних процесів: етап формування національно-правового механізму (програми) гармонізації законодавства України із міжнародними правовими стандартами.

Анотація. У сучасному світі стрімко зростає вплив технологій на міжнародні відносини та правову систему, що зумовлено, зокрема, розвитком інформаційних технологій. Глобалізація охопила економічну, політичну, культурну сфери суспільства, що обумовило актуальність даної роботи.

Анотація. Протягом останнього десятиліття у науці кримінального права виникла зацікавленість до порівняльно-правових досліджень. Суттєва зміна умов суспільного життя та прагнення дотримуватися принципів, прийнятих народами розвинутих країн, потребує вивчення іноземного досвіду, а часом запозичень із міжнародного права.

Порівняльне дослідження дає можливість виявити та врахувати чужі помилки та досягнення при вирішенні питань про злочинність та караність конкретних діянь, допомагає зрозуміти роль та значення кримінального права як інструменту соціального регулювання.

У статті автором сучасний стан та використання концепції державного суверенітету в міжнародному праві. Автор аналізує питання обмеження суверенітету з позиції реальних та недавніх прикладів у міжнародній практиці. У статті також робляться спроби простежити еволюцію уявлень про державний суверенітет та аналізуються різні теоретико-правові підходи до ознак суверенітету.

У статті представлено та проаналізовано ключові теоретико-методологічні проблеми та перспективи гармонізації національного законодавства до міжнародно-правових стандартів. Виокремлено виокремити чотири етапи гармонізаційних процесів: етап формування національно-правового механізму (програми) гармонізації законодавства України із міжнародними правовими стандартами.

У статті виявлено проблеми механізму взаємодії національного законодавства і міжнародно-правових стандартів крізь історичну призму в контексті сучасних реалій. З’ясовано, що сучасна правова доктрина України у питаннях взаємодії національної правової системи та системи національного законодавства із системою міжнародного права визнає лише частковий примат міжнародного права, що є обмежений Конституцією України.