інтернет

Досліджено феномен українських мемів як елемент інформаційного простору та суспільного дискурсу. Зокрема, автори аналізують роль мемів у формуванні громадської думки, їхній вплив на соціальні настрої та здатність бути інструментом інформаційної боротьби. Автори аналізують еволюцію мемів від розважального контенту до серйозного соціокультурного явища, що має значний потенціал у політичному дискурсі. Окрема увага приділяється політичним мемам, що стають реакцією суспільства на події в Україні та світі. Висвітлено еволюцію мемів від розважального контенту до засобу комунікації та впливу.

У статті досліджено сучасні засади правового регулювання захисту персональних даних, що зумовлено актуальністю питань, пов’язаних безпосередньо із захистом персональних даних, зокрема поширенням діджиталізації суспільства і щоденним використанням інтернету. Це дасть можливість урахувати виклики та загрози, що виникають у межах сучасного розвитку гро мадянського суспільства та демократичної і правової держави в Україні, серед яких і несанкціо новане поширення персональних даних у соціальних мережах, що передовсім містить негативну правову характеристику.

Правове регулювання – це здійснюваний за допомогою системи правових актів (юридичних норм, правовідносин, індивідуальних приписів тощо) результативний, нор мативно-організаційний вплив на громадські відносини з метою їх упорядкування, охо рони, розвитку відповідно до суспільних потреб.

Розкрито сучасне розуміння феномена інформаційного суспільства, подані показники, тенденції й прогнози впровадження інформаційних технологій у світі та його вплив на глобальний розвиток. У цьому контексті розглянуто соціокультурні зрушення в Україні, безпосередньо пов’язані зі впровадженням і використанням інформаційних технологій, зокре- ма: поширення нових форм масової комунікацій, трансформація та розвиток систем «циф- рової» демократії та електронного урядування, сучасних технологій. Розкрито стан проблеми розвитку інформаційних технологій.

У статті досліджуються питання інформаційної безпеки  як стану захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому слід запобігати заподіянню шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується .

На основі аналізу існуючих систем для допомоги незрячим людям орієнтуватися у просторі виникло розуміння щодо створення нової системи, яка мала б зовсім інший підхід до взаємодії незрячого користувача з існуючим світом. Така система, маючи функцію голосового повідомлення, надає незрячій людині інформацію, і цим допомагає їй орієнтуватися у просторі. Існуючі підходи акцентують увагу на подачі звукових сигналів, які дають можливість лише перенаправляти людину у певному напрямку, забороняти чи дозволяти рух.

В статті досліджено цифрові права людини в епоху глобалізації. Зауважено, що поява феномену – цифрових прав людини пов’язано з виникненням свободи доступу до Інтернету, а також визначення потенційного «right to be forgotten» (права вимагати видалення персональних даних, конфіденційної інформації про особу з результатів пошукових сервісів).

У статті здійснено аналіз шляхів впливу соціальних мереж на формування та проведення політичних PR-кампанії. Приклади з політичної сфери (виборчі кампанії, ініціативи), зокрема українських та інших закордонних президентських та парламентських виборів, розкрили можливості, які створюють Facebook, Telegram, Twitter, YouTube у просуванні кандидата, лідера, ідей та думок. Авторські блоги, створені в соціальних мережах, можуть бути додатковим інструментом у PR-кампанії.

Робота присвячена проблематиці створення й використання інформаційних систем у процесі навчання іноземців української мови. Розроблено дві Web-орієнтовані системи навчання – аудіовізуальний навчальний курс в оболонці Moodle і система "КІАП" для конструювання завдань з української мови та автоматизованої їх перевірки. Показано, що першу систему використовували здебільшого у першому семестрі навчання. У другому семестрі, коли вивчали фахову українську мову, ефективною в застосуванні є друга система.

Проаналізовано стан правового регулювання розміщення інформації у соціальних
мережах державними службовцями. Зазначено, що соціальні мережі перетворилися на
стандартний канал соціальних комунікацій між людьми. Державні службовці
використовують соціальні мережі як один з найпотужніших інструментів у комунікації з
громадянами та між собою, а також як майданчик для обмірковування важливих
суспільно-політичних питань та дискусій. Така ситуація вимагає належного правового
регулювання поведінки відповідних осіб у соціальних мережах. Проте законодавство