Розглянуто питання застосування Російською Федерацією проти України засобів та методів інформаційно-психологічного впливу, досліджено причини недостатнього супротиву цим діям, запропоновано конкретні підходи щодо захисту вітчизняного інформаційного поля.
У статті вказано на те, що в сучасних засобах масової інформації фотографії дедалі частіше виконують роль не лише візуального супроводу інформаційного, аналітичного чи публіцистичного тексту, а й на рівні із заголовками стають орієнтиром для привернення уваги аудиторії. Такий підхід збільшує вимоги до якості ілюстративного матеріалу в сучасній періодиці, адже від нього напряму залежить популярність опублікованого на шпальтах газети чи журналу тексту. Окремі світлини можуть бути самодостатнім візуальним фактажем, який не потребує вербального роз’яснення.
У статті вказано на те, що в сучасних умовах у системі жанрів зображальної журналістики характеристики та визначення окремих жанрів стають надто розмитими та нечіткими. Теоретики та практики фотожурналістики дають свої, іноді нічим не обґрунтовані, дефініції жанрам, тим самим ще більше дезорієнтовуючи тих, хто береться за освоєння теорії фотосправи. Закцентовано на тому, що в публікаціях про суть та призначення жанрів по-різному трактують навіть давно усталені жанри, зокрема й такі, як фоторепортаж. Цим терміном називають і сам жанр, і спосіб знімання, і окремий інформаційний знімок.
Викладено результати дослідження тематики україномовних термінів, зафіксовані у численних статтях, книгах, доповідях на науково-практичних конференціях з 1958 р. до 2018 р. відомого представника української школи термінознавства, дійсного члена Наукового товариства імені Тараса Шевченка, професора Львівського національного університету імені Івана Франка, Заслуженого професора Львівського національного університету імені Івана Франка, академіка Академії наук вищої освіти України Олександри Антонівни Сербенської.
Проаналізовано основні методи російської пропаганди в російському Інтернет-ЗМІ Рravda.ru, розкрито їхні завдання: маніпулювання громадською думкою, сприяння дестабілізації політики, економіки, культури, інших суспільних сфер в Україні, щоб підірвати довіру, дискредитувати все українське: владу, політику, економіку, культуру, інші суспільні сфери; виявлено характерні ознаки сучасної пропаганди як складової інформаційної війни Росії проти України: зумисне свідоме поширення фальшивої інформації зі шкідливими, нищівними намірами, спрямованими на дестабілізацію ситуації в Україні та диск
Цілі соціальної журналістики вимагають від журналістів різних підходів у висвітленні соціальної реальності. Цей факт сприяє розвитку різних моделей медіа-дій, внаслідок чого в загальний інформаційний потік надходять матеріали, що сприяють формуванню громадянського сприйняття реальності, моделювання соціальних поглядів і життєвих позицій, розвитку суспільного діалогу. Вони, з одного боку, спонукають громадян брати активну участь в житті суспільства і включатися в соціальні процеси, а з іншого, здійснюють моніторинг дій відповідальних осіб, орієнтуючи їх у потрібне суспільству русло.
The article regards the problem of interpretation of legal discourse of mass-media and text with the help of hermeneutic-communicative and legal-linguistic methods. It analyzes the stages of research of legal text in order to avoid diverse interpretations and hermeneutic “mistakes” in legal discourse of mass-media perception.