модель

В роботі розроблена та досліджена в середовищі MATLAB модель електроприводу типу «перетворювач частоти – асинхронний двигун» зі скалярним законом керування U/f = const та зворотним зв’язком за швидкістю. У системі реалізовано трифазний дворівневий інвертор з широтно-імпульсною модуляцією, випрямляч та DC-шину, а також враховано електромеханічні параметри асинхронного двигуна. Додатково впроваджено ПІ-регулятор швидкості та фільтрацію сигналу зворотного зв’язку, що дозволило наблизити модель до умов реального промислового електроприводу.

В роботі розроблена та досліджена в MATLAB модель автономного асинхронного генератора з інвертором у колі фазного ротора та самозбудженням для вітрової установки. В системі застосований  інвертор зі скалярним керуванням та незалежним живленням, а також врахована нелінійна крива намагнічування асинхронного генератора. Регулювання напруги та частоти розділене. Розроблена модель дозволила провести дослідження в режимі самозбудження для різних частот живлення ротора.

Дослідження присвячене розв’язанню науково-прикладної задачі позиціонування об’єктів комплексної підтримки програмного забезпечення в межах існуючого поліфак- торного мультисуб’єктного середовища підтримки. Розроблено модель на базі спіралі Архімеда для поліфакторного позиціонування об’єктів комплексної підтримки програм- ного забезпечення, що дає змогу розв’язувати задекларовану науково-прикладну задачу.

Розглянуто науково-прикладну задачу позиціонування об’єктів комплексної підтримки програмних продуктів відносно факторів впливу (в межах наявних полісуб’єктних середовищ комплексної підтримки) в контексті глобальнішої науково-прикладної проблеми автоматизації й інтелектуалізації балансування середовищ комплексної підтримки програмних продуктів. Об’єк-том дослідження є процес мультифакторного позиціонування об’єкта комплексної підтримки програмних продуктів. Предметом дослідження є методи та засоби математичного, евристичного та комп’ютерного моделювання.

Досліджено особливості розвитку трансформаційного менеджменту в сучасній парадигмі управління. Виокремлено сутність категорії «трансформаційний менеджмент». Проаналізовано сучасні моделі трансформаційного менеджменту. Виокремлено концептуальні категорії трансформаційного лідерства та тенденції розвитку трансформаційного менеджменту в умовах нестабільності глобального середовища. Проаналізовано відмінності трансформаційного та трансакційного лідерства. Підкреслено необхідність розвитку інтегральної теорії трансформаційного лідерства.

Розглянуто фактори впливу, що формують індивідуалістичне сприйняття об’єктів підтримки відповідними суб’єктами, які взаємодіють з ними, напряму або опосередковано. Досліджено та запропоновано форму представлення факторів впливу на підтримувані програмні комплекси, що включає в себе набір вхідних характеристик досліджуваного об’єкта підтримки, набір факторів впливу у вигляді матричної функції перетворення, та набір вихідних характеристик результуючого сприйняття все того ж досліджуваного об’єкта підтримки, проте в індивідуалістичному сприйнятті кожного окремого суб’єкта взаємодії з ним.

Розроблена модель аналізу факторів впливу автоматизації процесів підтримки програмних комплексів на базі кольорових мереж Петрі, що дає змогу здійснити їх моделювання при розв’язанні науково-прикладної задачі відновлення границь факторів впливу суб’єктивного сприйняття об’єктів підтримки з інкапсульованими штучними нейронними мережами типу багатошарового перцептрона. Задача аналізу та відновлення границь факторів впливу входить до переліку задач науково-прикладної проблеми автоматизації підтримки програмних комплексів.

Порівняннями за системами операцій та їхніми властивостями та побудованими моделями абстрактної комп’ютерної системи дано оцінку таких відомих алгебричних методів опису алгоритмів, якими є модифікована система алгоритмічних алгебр, модифікована алгебра алгоритмів та алгебра алгоритмів.

Оцінено три структури моделей динаміки умовної дисперсії, які використано для однокрокового прогнозування на навчальній та перевіряльній вибірках. Для оцінювання параметрів моделей використано метод Монте-Карло для марковських ланцюгів. Оцінки прогнозів волатильності, обчислені на основі МСВ та моделі Е-УАРУГ, демонструють схожі результати, що підтверджує коректність використаного підходу загалом.

Розроблено метод визначення діапазону значень величини вимірюваного електричного опору, алгоритм і модель функціонування на основі кольорових мереж Петрі, та схемну модель підсистеми визначення діапазону значень величини вимірюваного електричного опору, які виступають ефективним інструментом під час розв’язання задачі вимірювання малих величин електричного опору в МЕМС.