насильство

The article provides a comprehensive analysis of criminal proceedings initiated on the grounds of criminal offenses provided for in Articles 404 and 405 of the Criminal Code of Ukraine, which regulate liability for resistance to a superior or coercion of him to violate official duties, as well as for threat or violence against a superior.

У статті розглядається феномен віктимізації булінгу з правового погляду. Про­аналізовано основні причини, форми і наслідки булінгу, а також правові аспекти запобігання та протидії цьому явищу. Автор звертає увагу на міжнародний досвід і практику застосування законодавства в Україні, пропонуючи рекомендації щодо вдос­коналення правових механізмів протидії булінгу та захисту постраждалих осіб.

Підкреслено, що політика “нульової толерантності”, запроваджена на рівні на-
в­чальних закладів, не є достатньо ефективною для зменшення насильства в освітньому середовищі. 

У статті розглядається питання функціонування в Україні пенітенціарних таборів для військовополонених російської федерації. Наголошується, що багато кримінальних проваджень за цей період відкрито і щодо самих українців, які зрадили батьківщині і перейшли на бік ворога (колаборанти). Ця категорія засуджених відбуває покарання у виправних колоніях ДКВС України та в уповноважених органах з питань пробації. Обґрунтовано про те, що функціонування пенітенціарних таборів для військовополонених в Україні мають відповідати не тільки міжнародному гуманітарному праву, а і українському законодавству.

Захист дітей від насильницьких кримінальних правопорушень, які посягають на життя, здоров’я, моральність та статеву недоторканність, є пріоритетним завданням національної без пеки, що об’єднує зусилля сім’ї, держави та цивільного товариства.

Насильство в сім’ї над неповнолітніми має характерні ознаки, пов’язані зі специфікою механізму вчинення кримінальних правопорушень, причин і умов, його детермінуючих, з особис тістю злочинців, особливостями поведінки потерпілого, що потребує обліку при розробці спеціаль них заходів попередження.

У статті проаналізовано теоретичні положення, чинні нормативно-правові акти, які врегульовують відносини, що пов’язані із застосуванням адміністративної відповідальності за вчинення булінгу чи мобінгу (цькування).
Зокрема, з’ясовано, що широкий за змістом перелік насильницьких дій, які виявляються у формі булінгу та мобінгу (цькування), закріплено у статтях 173-4, 173-5 КУпАП. Серед різноманітних проявів насильства зауважено про агресивну поведінку особи, яка вчиняє насильницькі дії по відношенню до іншої особи.

У статті розглянуто сутність природи феномену агресії та схарактеризовано її як детермінуючий чинник протиправної поведінки людини. Розглянуто різноманітні визначення поняття агресії як одного із внутрішніх глибинно-психологічних детермінант поведінки. Обґрунтовано, що агресія, як попередньо детермінована та соціально обумовлена поведінка, перебуває у нерозривному зв’язку із задоволенням основних життєвих потреб особистості.

У статті на основі наявних наукових підходів здійснити філософсько-правову кореляцію дефініцій «агресія» та «насильство. Відзначено, що агресія органічно пов’язана з насильством і є його природною основою, як для людського суспільства – соціальної матерії базисом є природне середовище, зокрема, жива матерія, в якій агресія є обов’язковим атрибутом. Проте агресія як явище не є тотожною насильству, як не тотожні жива матерія і соціальна матерія.

Концептуалізовано сутність агресії як філософсько-правового феномену та розкри- то специфіку термінологічної взаємодії “агресія–агресивність”. Відмежування поняття “агресія” і “агресивність” вказує на те, що, з одного боку, не за усякими агресивними ді- ями суб’єкта насправді стоїть агресивність особи як риса, з іншого – агресивність люди- ни зовсім не завжди проявляється в явно агресивних діях. Прояв або не прояв агресив- ності як особистісної риси у певних актах поведінки завжди є результатом складної вза- ємодії трансситуативних і ситуаційних чинників.

У статті подано матеріали дослідження проблеми шкільного насильства. Метою статті є  дослідження (розкриття) сутнісного змісту поняття насильства у шкільному середовищі, а також визначити основний зміст поняття «булінг». У ході дослідження  проводиться аналіз і систематизація теоретичних підходів до розуміння явища насильства в школі, найбільш розроблених в науковій літературі. Здійснюється порівняльний аналіз поняття шкільного насильства та інших понять, що є близькими за своєю суттю.

Анотація. За лексемами агресії і нетолерантності постає воля комунікантів і «своє» розуміння моральних цінностей та принципів, як і поняття свободи спілкування та справедливості. Рівень свідомості реципієнта, мовця – неоднаковий: він регулює максималізацію або мінімалізацію добору комунікативних засобів. Максимальний рівень некоректності висловлювань у соціальних мережах подекуди сягає правопорушень адміністративного характеру – статті 173 КУпАП.