насильство

У статті розглядається феномен віктимізації булінгу з правового погляду. Про­аналізовано основні причини, форми і наслідки булінгу, а також правові аспекти запобігання та протидії цьому явищу. Автор звертає увагу на міжнародний досвід і практику застосування законодавства в Україні, пропонуючи рекомендації щодо вдос­коналення правових механізмів протидії булінгу та захисту постраждалих осіб.

Підкреслено, що політика “нульової толерантності”, запроваджена на рівні на-
в­чальних закладів, не є достатньо ефективною для зменшення насильства в освітньому середовищі. 

У статті розглядається питання функціонування в Україні пенітенціарних таборів для військовополонених російської федерації. Наголошується, що багато кримінальних проваджень за цей період відкрито і щодо самих українців, які зрадили батьківщині і перейшли на бік ворога (колаборанти). Ця категорія засуджених відбуває покарання у виправних колоніях ДКВС України та в уповноважених органах з питань пробації. Обґрунтовано про те, що функціонування пенітенціарних таборів для військовополонених в Україні мають відповідати не тільки міжнародному гуманітарному праву, а і українському законодавству.

Захист дітей від насильницьких кримінальних правопорушень, які посягають на життя, здоров’я, моральність та статеву недоторканність, є пріоритетним завданням національної без пеки, що об’єднує зусилля сім’ї, держави та цивільного товариства.

Насильство в сім’ї над неповнолітніми має характерні ознаки, пов’язані зі специфікою механізму вчинення кримінальних правопорушень, причин і умов, його детермінуючих, з особис тістю злочинців, особливостями поведінки потерпілого, що потребує обліку при розробці спеціаль них заходів попередження.

У статті проаналізовано теоретичні положення, чинні нормативно-правові акти, які врегульовують відносини, що пов’язані із застосуванням адміністративної відповідальності за вчинення булінгу чи мобінгу (цькування).
Зокрема, з’ясовано, що широкий за змістом перелік насильницьких дій, які виявляються у формі булінгу та мобінгу (цькування), закріплено у статтях 173-4, 173-5 КУпАП. Серед різноманітних проявів насильства зауважено про агресивну поведінку особи, яка вчиняє насильницькі дії по відношенню до іншої особи.

У статті розглянуто сутність природи феномену агресії та схарактеризовано її як детермінуючий чинник протиправної поведінки людини. Розглянуто різноманітні визначення поняття агресії як одного із внутрішніх глибинно-психологічних детермінант поведінки. Обґрунтовано, що агресія, як попередньо детермінована та соціально обумовлена поведінка, перебуває у нерозривному зв’язку із задоволенням основних життєвих потреб особистості.

У статті на основі наявних наукових підходів здійснити філософсько-правову кореляцію дефініцій «агресія» та «насильство. Відзначено, що агресія органічно пов’язана з насильством і є його природною основою, як для людського суспільства – соціальної матерії базисом є природне середовище, зокрема, жива матерія, в якій агресія є обов’язковим атрибутом. Проте агресія як явище не є тотожною насильству, як не тотожні жива матерія і соціальна матерія.

Концептуалізовано сутність агресії як філософсько-правового феномену та розкри- то специфіку термінологічної взаємодії “агресія–агресивність”. Відмежування поняття “агресія” і “агресивність” вказує на те, що, з одного боку, не за усякими агресивними ді- ями суб’єкта насправді стоїть агресивність особи як риса, з іншого – агресивність люди- ни зовсім не завжди проявляється в явно агресивних діях. Прояв або не прояв агресив- ності як особистісної риси у певних актах поведінки завжди є результатом складної вза- ємодії трансситуативних і ситуаційних чинників.

У статті подано матеріали дослідження проблеми шкільного насильства. Метою статті є  дослідження (розкриття) сутнісного змісту поняття насильства у шкільному середовищі, а також визначити основний зміст поняття «булінг». У ході дослідження  проводиться аналіз і систематизація теоретичних підходів до розуміння явища насильства в школі, найбільш розроблених в науковій літературі. Здійснюється порівняльний аналіз поняття шкільного насильства та інших понять, що є близькими за своєю суттю.

Анотація. За лексемами агресії і нетолерантності постає воля комунікантів і «своє» розуміння моральних цінностей та принципів, як і поняття свободи спілкування та справедливості. Рівень свідомості реципієнта, мовця – неоднаковий: він регулює максималізацію або мінімалізацію добору комунікативних засобів. Максимальний рівень некоректності висловлювань у соціальних мережах подекуди сягає правопорушень адміністративного характеру – статті 173 КУпАП.

У статті досліджено зміст поняття «кібербулінг», яке упродовж останніх років
набуло значного поширення в дитячому середовищі і є надзвичайно негативним
явищем. Подано характеристику адміністративно-правових заходів протидії кібербу-
лінгу, окреслено деякі напрями удосконалення норм чинного законодавства у цій сфері.