prevention

Анотація. Девіантна поведінка неповнолітніх проявляється у різних формах та має різний ступінь вираженості, зумовлених впливом зовнішнього соціального середовища та індивідуальними особливостями самої особистості неповнолітнього, які визначають його реакції на різні життєві невдачі. 

Поведінка, що відхиляється від загальноприйнятих очікувань може мати як конструктивний, так і деструктивний характер, а девіантна поведінка відповідно позитивною чи негативною. При цьому оцінка такої поведінки відбувається виходячи з соціальних наслідків такого відхилення.

У статті розглядається питання прозорості як інструменту запобігання корупції в дер­жав­ному управлінні. Аналіз проводиться шляхом за допомогою аналізу причин виникнення цього явища та його основних економічних і соціальних наслідків у процесах прийняття рішень в органах державного управління. Крім того, робота зосереджена на аналізі основного міжнародного законодавчого досвіду, зокрема, італійського, який демонструє появу “ "прав на прозорість" ” з метою стримування адміністративних зловживань (а не лише злочинів) та заохочення доброчесної поведінки.

В данійУ цій науковій статті розглядається проблема злочинності в сучасному українсь­кому суспільстві та шляхи її подолання через застосування альтернативних форм реа­гу­вання на кримінальні правопорушення, зокрема, звільнення від кримінальної відпові­дальності. Аналізуються механізми та практичні аспекти застосування цього інсти­туту в українському кримінальному процесуальному праві.

Based on the literature review, the paper considers modern systems for preventing the spread of fires and the latest methods of fire extinguishing. The influence of the design parameters of facade fire eaves at the boundaries of fire compartments on the prevention of fire spread in high-rise buildings is shown using FDS modelling.

Наголошено, що в Україні представники всіх видів правоохоронної діяльності на рівні власної компетенції розробляють певні методи та заходи боротьби зі злочинністю. Звичайно, є національні та регіональні програми, але конкретні органи та їхні підрозділи мають значну свободу дій щодо напрямків професійної реалізації.

В статті здійснено аналіз національного законодавства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі. Актуалізовано визнання на законодавчому рівні поняття «Дитини-Свідка», наголошено на проблемах правозастосовної практики, коли суд не може з урахуванням обставин справи оцінювати дитину саме як потерпілу в ситуаціях, де вона стала тільки свідком домашнього насильства.

Злочинність, як прояв протиправних посягань, є однією з актуальних проблем нашої держави, а протидія їй – важливим напрямом діяльності держави загалом, і правоохоронних органів зокрема. У всі часи корислива злочинність сприймалася як серйозна загроза найвищим суспільним цінностям, що зумовлювало суспільний попит на ефективні форми протидії та захисту інтересів людини, суспільства і держави від корисливих насильницьких посягань, зниження ризику стати жертвою цих кримінальних правопорушень.

Розглянуто проблемні питання поширення наркоманії. Акцентовано, що наркоманія за своїми медичними та соціальними наслідками - одна з найбільш пріоритетних проблем сучасності. Наслідки вживання наркотиків для здоров'я людини викликають все більшу стурбованість у всьому світі. Відзначено, що поширення  незаконного вживання наркотичних засобів набуває характеру великомасштабного асоціального явища, що призводить до руйнування фізичного й морального здоров'я нації, її генофонду, правопорядку, інтелектуального й економічного потенціалу нашої країни.

Стаття присвячена розгляду теоретичних підходів до визначення терміна «юридична превенція» у контексті широкого та вузького розуміння. Досліджено різні наукові підходи до визначення терміна «юридична превенція» з погляду на кримінальне, кримінальне процесуальне, цивільне, адміністративне законодавство, законодавство про працю. Розкривається сутність поняття «юридична превенція» як профілактика, запобігання та підкреслені всі основні аспекти, пов’язані з нормативно-правовим регулюванням щодо правового явища, яке досліджується.

У статті приділено увагу питанням ролі громадянського суспільства та засобів масової інформації у боротьбі зі корупцією. Доведено, що ефективна діяльність, спрямована на подолання корупції видається неможливою без участі суспільства. Громадськість, з одного боку, є тією силою, яка здатна розірвати коло системної корупції у державі, а з іншого, без її підтримки, взаємодії з інститутами громадянського суспільства, антикорупційна діяльність органів державної влади видається малоефективною.