простір

Життєвий та творчий шлях Фрідріха Кізлера є прикладом постійного дослідження світових здобутків у різних галузях науки і культури. Ці пошуки знайшли відображення у його власному творчому методі "гнучкої" архітектури, що базувався на ідеї безмежності простору, який згодом утвердився в напрямі "кореалізм", основою якого була постійна взаємодія між людьми та природним і технологічним середовищем їхнього існування. 

У статті досліджується історичне підґрунтя утворення сучасної площі Вічевої та визначення відповідно до історичних даних її ролі у сучасній структурі міста Львова. Також предметом зацікавлення є містобудівний аналіз, що був проведений на рівні дипломного проектування для напрацювання архітектурних пропозицій та рекомендацій. 

Розглядається роль дерев'яної храмової архітектури в структурі формування міських просторів міста Львова в історичному аспекті. Перелічені деякі приклади давніх дерев'яних храмів Львова (церков і костелів) на його передмістях, і їх пізніша доля у післявоєнний час (40-60-т рр. ХХ ст.). Розглядаються новітні дерев'яні храми Львова і їх роль та значення у формуванні вже існуючих міських просторів забудови.

Розглядаються зміни в парадигмі творення і розуміння мистецтва та архітектури у ХХ столітті, а також шлях становлення видатного філософа, архітектора та дизайнера Фредеріка Кізлера та його вплив на просторові експерименти.

У статті досліджується онтологічна першість простору у природно-правовому творінні світу. Наголошується, що у творінні світу простір займав ведуче місце. Разом із простором було створено необхідні природні закони. Подано авторську дефініцію простору у природно-правовому творінні світу. Людина повинна навчитися визначати свій простір, своє місце у Всесвіті, щоб зорієнтуватися у життєвих проблемах. Адже все наше життя проходить не однорідно, не однаково, що залежить від власного пересування в просторі в силу прояву своєї надмірно проявленої волі.

Мистецтво Кізлера не базувалося на теорії форми, кольору та засобів; його мистецтво не було політичним інструментом для коментування стану суспільства, і він не вважав його мистецтвом продуктом наукового процесу, результатом, який містив абсолютну істину. Він вважав, що його мистецтво відкриває істину, яку наука не може побачити, і ця правда є ключем до “стрижневого” існування. Він вважав, що на його процес і його ритуал напали оманливі вірування інших.

Досягнення сучасної архітектури не зменшили, а навпаки, розширили функції світла у формуванні простору й архітектоніки громадських будівель. Архітектурний простір пропонує нові рішення, тектоніка будівлі – нові форми відповідно до тенденцій в архітектурі та дизайнерських ідей. На підставі аналізу формування світлового середовища в просторі сучаснихг ромадських будівель здійснено спробу спрогнозувати напрям, характер і особливості функціонування світла в архітектурі окремих типів громадських будівель

Розглянуто еволюцію та трансформацію уявлень про простір у філософії Канта. Пояснено причини відмови Канта від уявлень про абсолютний простір. За допомогою герменевтичного методу зроблено висновок, що внесок Канта сприяв розвитку наукових теорій про простір у природничих науках, зокрема мав вплив на концепції Гемгольца, Пуанкаре та інших.

Мета. Метою досліджень є встановлення взаємозв’язку між силами напружень у земній корі і силами, які діють у навколоземному космічному просторі та землетрусами в надрах Землі, і на цій основі виявлення можливостей короткочасного прогнозу землетрусів. Методика. Нагромадження статистичної інформації по бальності землетрусів, їх локалізації і часу прояву, а також інформації про місцерозташування Місяця і Сонця (власні спостереження, дані з літератури та інтернет-сайтів). Аналіз отриманих даних та їх зіставлення.

При поясненні особливостей ЯМР 1Н спектрів фенілсульфонів загальної формули C6H5SO2R приведено аргументи на користь внутрішньо молекулярної дії через простір функцій них груп, розташованих у фрагменті R, на величину хімічних зсувів iH фенольних протонів.