У статті проаналізовані нами дослідження і публікації з тематики храмової архітектури, які акцентують свою увагу на розплануальних, обсягово-просторових особливостях, традиціях формування та розвитку дерев'яної та мурованої архітектури церков, як також світла, кольору, матеріалу, композиційних прийомів та символізму у формотворчому баченні розвитку українського храмобудування. Розглядається архітектура простору церковних будівель як категорію форми, що творить тектонічну та об'ємно-розпланувальну структуру в храмобудуванні. Показуються особливості формотворення в архітектурі храмових будівель та композиційний уклад, який визнчається через масу, простір та поверхню і через такі креативні компоненти як ідея-форма-функція-значення-знак(символ).
Боднар О.Я. (2005). Золотий переріз і неевклідова геометрія в науці та мистецтві. Монографія.-Львів: НВФ "Українські технології", с. 83-121.
Водотика О. (2006). Архітектура православних храмів України: історія та сучасність. Монографія.- К.: Коляда О.П.- С. 107-146.
Гнідець Р.Б. (2009). Зміст і форма як вираження суті сакрального простору в храмобудуванні України. Вісник НУ "Львівська політехніка". Архітектура. 656. С. 18-23.
Гнідець Р.Б. (2010). Композиційні особливості та категорії просторового формотворення у храмовій архітектурі. Вісник НУ "Львівська політехніка". Архітектура. 674. С. 281-286.
Еліаде М. (2016). Трактат з історії релігії. Пер. з франц. О. Панича.- К.: Дух і Літера. С. 15-57; 413-435.
Жук Р. (1991). Ритмічні особливості української церковної архітектури Пам'ятки України. Науково-популярний ілюстрований журнал. № 4.- Київ. С. 39-42.
Криворучко Ю.І. (2005). Західна парадигма простору сучасного християнського храму. Записки НТШ. Праці комісії архітектури та містобудування.- Том CCXLLX. Львів: ДВЦНТШ. С. 105-162.
Павлуцький Г.Г. (2017). Дерев'яні та муровані храми України / Г. Павлуцький; передм. А.О. Пучков; додатки В.В. Вечерський; переклад О.В. Ушкалова; упоряд. О.О. Савчук.- Харків: Видавець О. Савчук.- С. 29-49; С. 119-152.
Тарас Я.М. (2011). Церковна дерев'яна архітектура українців Карпат у системі традиційно-побутової культури. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.- Львів: Інст-т народознавства НАНУ. 33 с.
Тарас Я.М. (2016). Історія українського дерев'яного храмобудівництва. Current issues in research, conservation and restoration of historic fortifications. Collection of scientific articles. Cheł-Lviv, p. 299-313.
Шаповал М. (2007). Основи архітектурного формотворення: Навч. посібник.- Київ: Основи, с. 46-63.
Шевцова Г.В. (2013) Ґенеза української дерев'яної церкви (витоки, принципи архітектурного формотворення, світовий контекст). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора архітектури.- Київ: КНУБА МОНУ, 38 с.
Яців М., Криворучко Ю. (2017). Архітектура світла в українській церкві. Монографія.- Львів: Вид-во НУ "Львівська політехніка", С. 45-95.
Hani J. (1994) Symbolika świąntyni chreścijańskiej. Kraków: Znak, s. 33-45.
Pawlicki B-M. (2006). Sacrum- wraźliwość twórcza artysty. Architektura sacralna w kształtowaniu toźsamości kulturowej miejsca. Pod red. E Przesmyckiej. Praca zbiorowa.- Lublin: WPL, s. 15-27.
Rabiej J. (2006). Architektura sacralna chreścijaństwa- między partykularyzmem a uniwersalizmem. Pod red. E. Przesmyckiej. Praca zbiorowa.- Lublin: WPL, s. 320-330.
Uścinowicz J. (1999). Symbol. Archetyp. Struktura: Hermenewtyka tradycij w architecturze świątyni ortodoksyjnej. Rozprawa doktorska..- Białstok, s. 19-33; 88-107.
Uścinowicz J. (2011). Struktura symboliczna architektury świątyni: wprowadzenie do teologii wyrazu sztuki sacralnej. "Elpias". Czasopismo teologiczne Katedry Teologii Prawosławnej Uniwersytetu w Białymstoku. Rocznik (XXIV). Zeszyt 23-24(36-37), s. 139-180. https://doi.org/10.15290/elpis.2011.23-24.07